Голова Закарпатської облдержадміінстрації Олег Гаваші
— Олеже Олодаровичу, один з показників, за яким Закарпаття за підсумками першого півріччя опинилося на одному з останніх місць, доволі несподіваний – виявляється, у нас погано з екологією через зростання викидів у атмосферу від автотранспорту. Відтак на найкращому місці за цим показником Запорізька область. Виходить, там повітря чистіше?
— Зрозуміло, що навряд чи можна порівнювати наш чудовий край з промислово забрудненими регіонами Центральної України. Але у показнику, який дав Закарпаттю таке негативне місце у рейтингу, йдеться не про абсолютні цифри, а про темпи зростання викидів. Тобто загалом ситуація непогана, але вона погіршується у порівнянні з попереднім періодом. Відтак, це привід для нас серйозно шукати шляхи як діяти у майбутньому. Адже кількість власників автотранспорту в області зростає, що, до речі, свідчить і про зростання добробуту краян. Один із шляхів – запровадження альтернативних видів палива. І нещодавно обговорювався проект спорудження заводу, який виготовлятиме біоетанол -- паливо, навіть значно чистіше, ніж газ.
Проте найбільша проблема у тому, що наша область транзитна. Кордони з чотирма державами, спорудження нових пунктів пропуску, будівництво міжнародних транспортних коридорів сприяють тому, що все більше людей прямує через Закарпаття, зростає кількість перевезених вантажів. Очевидно, і нам, як, наприклад, у Криму, треба запроваджувати екологічні пости, які проводять заміри викидів з автомобілів.
— На засіданні колегії йшлося також про підготовку до зими. Дісталося Рахівському району, який минулого року тільки завдяки зусиллям облдержадміністрації вдалося забезпечити мазутом, наголошувалося, що надійшло тільки 15% субвенції з держбюджету на енергозбереження, тому на місцях не треба поспішати демонтовувати діючі котли тощо. То чи буде все-таки тепло у закарпатських домівках?
— Нещодавно віце-прем’єр Володимир Рибак проводив нараду щодо підготовки до нового опалювального сезону, у якій взяв участь і мій заступник Олександр Карташов і результати роботи у нашій області відзначені як позитивні. Та незважаючи на це, ми не дуже задоволені обсягами і темпами проведення робіт. До того ж, крім ремонтних робіт, основною проблемою залишаються розрахунки за енергоносії, насамперед, у містах –Ужгороді та Мукачеві.
— Навесні за результатами колегії облдержадміністрації, яка розглядала проблеми роботи ринків, ви дали дуже серйозні доручення різним службам і місцевим керівникам навести з ними лад. Чи щось вже зроблено?
— Тоді ж я сказав, що результати роботи проаналізуємо у вересні і наступна колегія якраз буде присвячена цьому питанню. Прозвітуються як керівники районів, так і служб, відомств, які повинні були зробити все для того, щоб навести лад на ринках і припинити роботу стихійних місць торгівлі. Проміжковий аналіз робимо і зараз, коли вивчаємо соціально-економічну діяльність кожного району.
Поки що зазначу, що обласна СЕС винесла 15 постанов про призупинення діяльності територіальних ринків, 11 з яких досі не виконано. Напрошується питання „Для чого, якщо не для „галочки”, винесено ці постанови?” Хто має контролювати виконання їх вимог? Викликає здивування і те, що за перше півріччя Хустський міський ринок райспоживспілки перевірявся ветеринарною службою 15 разів, незважаючи на те, що обласною СЕС він закритий ще в 2006 році.
В цілому складається враження, що перевірки здійснюються для статистики, а не для поліпшення стану справ. Стихійна, незаконна торгівля на узбіччях доріг загального користування продовжується. Контролюючі органи майже не застосовують штрафних санкцій до директорів ринків та керівників організацій, в підпорядкуванні яких знаходяться ринки.
— Обласна влада взялася за такі «не підйомні» у фінансовому плані питання, як, скажімо, забезпечення Закарпаття якісною питною водою, збирання і переробка сміття. А чи вже на черзі вирішення проблеми освітленості вулиць?
— Це питання раціонального використання коштів і треба визначати пріоритети. За результатами роботи у першому півріччі практично всі адміністративно-територіальні одиниці мають перевиконання бюджетів і мали можливість додатково спрямовувати кошти на найнагальніші потреби. Насамперед будемо домагатися забезпечення освітлення міст, і над цим повинні працювати й місцеві депутатські корпуси, і виконавча влада. Що стосується освітлення доріг і сіл, то, зрозуміло, що села навряд чи зможуть знайти для цього кошти у своїх бюджетах. Тому потрібно розробити відповідну обласну програму, і ближчим часом це буде зроблено.
— Продовжуючи цю тему: на представленні нового-старого начальника реорганізованого управління лісового господарства Валерія Мурги ви сказали, що треба розробляти програму енергетичного забезпечення Закарпаття. Очевидно, це дуже актуально ще й тому, що йдеться про серйозний розвиток на Закарпатті гірськолижних курортів, а їх обладнання -- витяги, ретраки, снігові пушки потребують електроенергії. Чи вистачить на даному етапі існуючих потужностей?
— Не вистачить, тому мусимо думати не тільки де, які об’єкти розміщувати, а й як їх забезпечити усім необхідним для функціонування. І проблема не тільки в гірськолижних базах – енергозабезпечення необхідне для технопарків, логістичних центрів, розбудови існуючих заводів і нових, які будуть зводитись. Тому радію, що робота над такою програмою вже почалася і до кінця цього року -- середини наступного вона буде.
— Закінчується літо – сезон відпочинку. Депутати обласної ради нинішнього скликання прийняли рішення про передачу турбаз, санаторіїв, закріплених за профспілками, у комунальну власність області. Відтак почалися оскарження цих рішень. Яка ситуація нині? Під час розгляду цього питання на сесії ви казали, що у разі чого найбільше «битимуть» вас.
— Зараз усі ці питання вирішуються цивілізованим шляхом – у судовому порядку. Щодо деяких об’єктів проходить вже третій-четвертий суд і в більш високих інстанціях – у Львові, Києві. Тільки протягом серпня плануються два засідання по восьми об’єктах. Поки що більшість судових рішень на нашу користь, і я переконаний, що доведемо справу до кінця і санаторії будуть працювати на благо Закарпаття і краян.
— Те, що відбуваються судові розгляди, не шкодить діяльності туроб’єктів?
— Ні, адже діяльність їх не припинялася. На розгляді перебувають лише документи і на відпочивальниках це не позначилося. Навпаки, є позитив, бо для профспілок це було певним поштовхом і вони почали вкладати кошти і працювати на розвиток санаторіїв. Тому, як би, зрештою, питання не вирішилося, справа пішла на користь закладам.
— З року в рік на Закарпатті проводиться все більше фестивалів, ось і зараз їх іноді кілька одночасно проходить у різних районах. Чи позначається це на кількості туристів?
— Так, скажімо, фестиваль “На Синевир трембіти кличуть”, який цими вихідними пройде на Міжгірщині, фестиваль бринзи у Рахові та інші вже кілька років поспіль збирають тисячі людей з інших областей і закордонних гостей. А зараз маємо ще й виставку Міхая Мункачі, де в день буває до 500 відвідувачів.
— Літо — це і час оздоровлення дітей, а нещодавно оголошені його проміжкові результати в деяких адміністративних одиницях краю не зовсім втішні.
— Найгірше спрацювали міста Ужгород і Хуст, хоча загалом по області буде оздоровлено навіть більше дітей, ніж планувалося. Не можу зрозуміти керівників цих міст – треба ж насамперед оздоровлювати міських дітей, бо сільські й так мають більше можливостей бути на свіжому повітрі. Тим більше, що і в Ужгороді, і в Хусті є перевиконання бюджетів, потужні підприємства, а отже, й можливість залучати спонсорів.
— Нині гостро постає також проблема нестачі місць у дитсадках. Різні державні програми стимулюють народжуваність, тому, кажуть фахівці, незабаром не вистачатиме і шкіл. Вам, як освітянину за фахом, очевидно, дуже близьке це питання.
— Одне з перших питань, яке порушив Віктор Балога, коли у 1999 році став головою облдержадміністрації, стосувалося відкриття дошкільних закладів, які були закриті з початку 90-х. І з того часу кількість дитсадків поступово щороку збільшується. Ми ще не досягли того рівня, який був, але робота ведеться інтенсивно. Що стосується шкіл, то ми щороку стараємося 7-8 шкіл або капітально відремонтувати, або збудувати нові. Зараз на перше вересня планується тільки в гірській місцевості відкрити чотири школи. Причому це якісні будови, повністю укомплектовані новими меблями, обладнанням. Проблем з освітніми закладами більше у містах, тому особливо дивують деякі спроби, насамперед в Ужгороді, закривати, реорганізовувати школи і дитсадки.
— До речі, про Ужгород. Активно обговорюється будівництво аквапарку в Боздошському парку, але при цьому один з готелів збираються розмістити на місці, яке є польдером для скидання води у разі паводку. Як це співвіднести з тим, що держава виділяє такі величезні кошти на протипаводковий захист, а тут заради грошей нехтується безпека жителів правого берега Ужа?
— На жаль, є декілька питань, щодо яких ми не знаходимо порозуміння з міським головою Ужгорода. Але, думаю, розберемось і зробимо все для того, щоб комерційні інтереси не йшли урозріз з державними програмами й інтересами людей.
— А чи завершилась вже епопея з рішенням, яке прийняла Ужгородська міськрада про перепідпорядкування місту будівель, наприклад, обласної ради та адміністрації?
— Ще одразу після прийняття цього рішення я сказав, що це винятково піар-хід, який не матиме ніякого продовження, крім галасу в газетах, бо жодних правових підстав для цього немає. Тому реально ніхто ніякі кроки і не робив.
— І ще, будь ласка, скажіть, які нові інвестори планують прийти на Закарпаття?
— Незабаром очікуємо відкриття підприємств, про які вже давно говоримо - “Флекстронікс” і “Джейбіл”, що займаються електронікою. Днями з головами райдержадміністрацій ми відвідали в Берегові нові підприємства переробної галузі, були на винзаводі, який має відкритися до кінця цього року і стане одним із найбільш потужних виноробних підприємств області. Майже в кожному районі планується відкрити 2-3 підприємства, нехай невеликі, але вони працюватимуть на розвиток економіки Закарпаття, даватимуть робочі місця і заробіток нашим землякам.
Офіційний сайт Закарпатської облдержадміністрації
21 серпня 2007р.
Теги: