У таку негоду, коли господар собаку не вижене з хати, а тут ба, стільки рибалок! Але ж бо рибалка, як футбол, відбудеться за будь-якої погоди! Бо рибалити для справжнього рибалки за будь-яких обставин, це, м'яко кажучи, не хвороба, а діагноз. А скільки було би учасників, якщо б не дощ, доводиться тільки здогадуватись.
Іще рибалки не встигли закинути вудиці, як на березі хтось шалено закричав. Це не стримав емоцій сільський голова Оноківців Віктор Дмитрук. Він упіймав на змаганнях першу рибу. На протилежному березі - хвилина мовчання, наче за покійником. «Не інакше вивудив 30-кілограмово-го «вусача?!» - ятрили душу від заздрощів у суперників. А канадського сома Віктор Танасо-вич, і справді, виудив рекордного, що ледь вудилище не зламалось: «вусач» був трохи більше малька, що годився хіба що для акваріума. Та для кількості піде. «Може, з цією здобиччю я і в чемпіони вирвуся!» - жартує щасливий рибалка.
Оскільки на рибалці салютувати успіху суворо заборонено, то за перший улов Танасовича догори
полетіли корки від кількох пляшок. А дощ, чортяка, періщить. Тільки-но друзі по вудиці та лусці відсалютували за перший улов, як шалено заверещав сусід Дмитрука - Леонід Гребенюк, начальник управління агропромислового розвитку Ужгородської райдержадміністрації. Йому на допомогу кинулися друзі. Та пан Леонід вийшов із цієї ситуації молодцем, витягнувши силоміць сома вагою аж 0,03 грама. Зате радощів - як у того рибалки, що влапив гігантську меч-рибу! Дружній регіт, «салюти». Вже і дощ, холодний вітер нам ніпочім. Потроху й самі входимо в азарт.
Та своє слово не сказала ще «важка артилерія». Ось на березі розкладує свої чисельні снасті директор радгоспу «Великолазівський» Юрій Смоляр, які ледь умістилися в його автівці. Чого тут тільки нема! Не вистачає хіба гарпуна для кита. Рибалка - це його запекле захоплення. А наживка в нього - одна смакота! На таку й сам клюнеш, не те що риба.
«Після однієї з приманок, на яку риба чіплялась, як божевільна косяками, навіть після наживки вона ловилась на голі крючки! Та за нинішньої негоди нічого не допоможе - уся риба ховається на дні», - каже Юрій Смоляр.
До речі, у проведенні другого чемпіонату Ужгородщини з рибалки посильну допомогу надав саме директор радгоспу «Великолазівський» Юрій Смоляр. Завдяки йому, цей ставок нині - найзарибленіший у районі. Тільки цього року тут запущено малька білого амура, товстолобика, канадського сома, карася, коропа на суму 6,5 тисячі гривень. У майбутньому тут планується провести комерційний чемпіонат із рибалки.
Тільки під обід, коли перестав кльов, суддівська комісія підбила підсумки змагань. Найбільшу рибину - коропа вагою 1 кг 300 г - поталанило впіймати Емеріху Мацкові. «Шкода, та одна з рибин, яка була б узагалі рекордною для будь-яких змагань, порвала у мене усю снасть. Та рибалка є рибалкою: одного дня поталанить, другого - ні луски!» - радісно розповідає Емеріх. До речі, він зайняв друге місце й за кількістю впійманих риб. На його рахунку - 62 рибини. А перше місце по цьому заліку здобула команда Кам'яницької сільради, яка впіймала 64 риби.
Перше місце серед бюджетних установ району здобула команда Ужгородської райради в складі Степана Мацка та Юрія Сентипала, друге - команда відділу культури та туризму (Емеріх Мацко), третє - управління АПР райдержадміністрації (Леонід Гребенюк). Серед сільрад перше - Кам'яницька (Марія Коваль-Мазюта), друге - Оноківська (Віктор Дмитрук), третє - Коритнянська (Іван Вайда).
Абсолютним чемпіоном району з рибної ловлі став Олег Москаленко з Кам'яниці. Він нагороджений золотою медаллю. Ігор Гадецький (Оноківська сільрада) отримав срібну медаль, а Степан Мацко зі Сторожниці - бронзову.
Учасникам, навіть попри негоду, поталанило виловити, не рахуючи дрібноту, вісім рибин, кожна з яких - більше кілограма.
Іван Жирош, "Вісті Ужгородщини"
13 серпня 2007р.
Теги: