Закарпатських страусів вирощують на м'ясо, яєшню, пензлики і ліки

Літо – традиційно пора відпочинку й нових вражень. Але іноді ми краще знаємо цікавинки далеких країв, аніж свого рідного. Тож поміж роботою, на вихідні, «Закарпатка» вирішила дослідити, на що варто подивитися – і землякам, і туристам – у нашій області. Розпочали з екзотики – страусиної ферми в Хусті.

М’ясо – до столу, шкіру – на взуття, жир – для косметології…

Власне, це одна з перших племінних ферм в Україні, на якій розводять африканських страусів. Дорослі «пташки» зростом до 2 м 70 см прогулюються на обгородженому гектарі землі. Деякі зацікавлено підходять до «тину», як тільки туди наближаються відвідувачі – видно, звикли, що їх чимось почастують. Літати ці велетні не можуть – вагова категорія не дозволяє, тож від гостей їх відділяють всього три горизонтальні ряди дощок на відстані з метр одна від одної. Мало хто наважується відразу підійти й погладити, погодувати з рук, хоч господар, Василь Фіцай, і пропонує. Утім, за якийсь час і дорослі, й діти сміливішають: рвуть бур’яни з якомога довшими стеблами й обережно простягають страусам, намагаючись і до об’єктивів фотоапаратів обличчям повернутися, і масивний дзьоб із поля зору не випускати.

«Це у нас сімейний бізнес – ми з тестем його задумали, – розповідає Василь Васильович. – Починали в 2002-му, їздили в Європу, придивлялися, потім у Словаччині придбали 6 страусів. Правда, 1 самочка не доїхала – на митниці застрягли на 3 дні, вона не витримала. Тепер на фермі, разом із молодняком, понад 100 птахів. Бігають один за одним, тішать туристів. Африканські страуси – найвигідніші, бо австралійських узимку треба гріти, а цих – ні, важливо тільки, щоб сухо було в приміщенні. Та й масу тіла вони набирають у 2-3 рази швидше – до 100 кг на рік. А живуть у неволі до 50 літ».

Страус, запевняє фермер, – птиця «безвідходна». З нього використовується все – пух, перо, сухожилля, кістки, вії, шкіра й навіть піт. Дієтичне м’ясо за смаком нагадує телятину й дуже корисне для імунітету. Його, до речі, вже не тільки ресторани беруть, а й прості закарпатці. А одне страусине яйце, залежно від розміру (молоді самки несуть менші), заміняє 20 – 30 курячих. З нього можна насмажити яєчні, а шкарлупу залишити для писанки. Із рогових «копитець» страусів виготовляють тонізуючі ліки, сухожилля використовують у хірургії, дзьоб і нігті – для виробництва прикрас, жир – у косметології. З пташиних вій виходять якісні пензлі, зі шкіри – взуття, яке «дихає», але воду не пропускає. З пір’я роблять дорогі боа для модниць, а ще – щітки. «Недавно до мене приїздив хлопець зі США з тутешнім корінням, котрий працює на великому заводі. Він хотів пофотографуватися зі страусами, щоб показати співробітникам, звідки в них пір’я, яким перед фарбуванням дорогі автівки від пилу чистять. Бо страусине пір’я дуже добре забирає на себе бруд, і комп’ютери ними гарно очищати», – пояснює Василь Фіцай. Загалом, каже, страус, коштує від 1000 доларів до 2,5 тис. євро. Бо одна річ, чи вам на м’ясо потрібен птах, чи племінний – такого 5 років вирощувати слід.

«Пташенята бояться протягів, а от дорослого страуса кувалдою не заб’єш»

Навідалися ми й у «дитсадок», де підростає молодняк, причому дуже швидко: вилуплюються пташенята вагою 1-1,2 кг, а за 4 місяці сягають 20-ти. На вигляд страусенята пухнасті, але коли погладити, здається, що це їжачок. Продають їх від 1000 грн., причому купують досить часто – хтось пускає на бульйон, а десь птах стає навіть членом сім’ї. «Страуси чудово охороняють будинок, часом навіть господаря не впустять», – сміється фермер.

Цікавимося, звісно, чим годують тутешніх мешканців. Виявляється, їм, як і курчатам, ріжуть жаливу, дають варені яйця та якусь крупу. А от дорослі особини харчами не перебирають – їдять траву, комбікорми, відходи з супермаркету та з домашньої кухні, навіть дроблені кістки й камінчики для покращення травлення. «Птах дуже сильний, шлунок там такий, що перетравлює все. Він гвіздки проковтне, ручку від дверей (страуси люблять цупити, що погано лежить) – і йому нічого не буде. Навіть фекалії свої поїдають – прибирати за ними треба раз на кілька років, чисто санітарну побілку робимо в сараї. Температура тіла страусів становить 43 градуси, а тому звичні для домашніх пернатих хвороби й усілякі пташині грипи до них не чіпляються. Правда, маленькими страуси бояться протягів, але як виростуть, то вже кувалдою не заб’єш», – нахвалює своїх підопічних господар.

Він розповідає, що на фермі на одного самця припадає 2-3 самки, власне, як і в дикій природі. Відрізнити їх легко: перші – чорні, другі – сірі. Самці в період парування (відколи надворі тепліє до плюс 15 і далі все літо) бувають агресивними. Кожен топче гніздо, в яке вміщається з 15 яєць, відкладених усіма його самками. В Африці удень майбутнє потомство переважно гріє сонце, а вночі – страус-«тато». Він, до речі, усього 20 хвилин на добу спить. Це Василь Фіцай вичитав на сайтах голландців та бельгійців, які займаються вирощуванням страусів, навіть сам їздив до них досвід переймати. Але батьківську турботливість найбільших у світі птахів у господарстві не використовують, натомість яйця 43 дні витримують в інкубаторі – так менше ризиків. Кожна самка за теплий сезон несе до 60 яєць, тож вистачає і на продаж, і на «підростаюче покоління».

Страусині пригоди біля супермаркета

Доки Василь Васильович розповідав туристам, що ударом лапи страус, у принципі, легко може переломити людині кістки, усвідомлюю: із цими «пташечками» краще не жартувати. І принагідно цікавлюся, чи не траплялося з ними якихось пригод?

– Буває, – зізнається господар. – Он торік втекло все стадо й попрямувало до супермаркета, звідки відходи вожу. Мені знайомі відразу зателефонували, поінформували. Я спершу навіть не повірив, але виявилося – правда. Сів у машину, приїжджаю на місце, а вони вже далі покочували. Очевидці розказували, що чоловік на «уазику» не знав, що робити, коли його ці велетні оточили – завищали гальма, і він з’їхав із дороги. Але зрештою все закінчилося добре, ніхто не постраждав. З’ясувалося, що страусів полякала зграя собак, тож вони проломили огорожу. Довелося її укріпити. Тепер у мене ще й кавказькі вівчарки тут сторожують. Хоча взагалі-то мої пернаті вихованці ручні. Вони змалечку звикли до людей і не завдадуть їм шкоди. Якщо, звісно, їх не дражнити.

– А що, дехто пробував?

– Пташка дуже солідних розмірів, мало хто наважується дратувати її. Але одного разу прийшла екскурсія зі Східної України – хлопці молоді, запальні. Ми, кажуть, тільки тоді заходимо, якщо можна на страусах покататися. Я чисто по-закарпатськи пофіглював, мовляв, спробуйте. І доки замикав хвіртку, один уже заскочив під загорожу. Пощастило йому, що наш Кузя був далеко. (Дорослих птахів хазяїн поіменував – Полковник, Андрій Андрійович, Сара, Лоці тощо. Правда, на клички вони не відгукуються. – Авт.). Бо той довго не думає, зразу дає стусана й усе. А так «герой» відбувся легким переляком і, не погарцювавши верхи, втік на безпечну територію.

Утім, обмежуватися страусами на цій фермі не збираються, і перспективи, знов-таки, екзотичні. «В нас плани дуже великі, треба тільки грошей на їх реалізацію. В тому числі й крокодилів хочемо розводити. Недавно в Ніредьгазу їздив, там каймани, алігатори спокійно живуть, а в нас клімат практично такий самий. А ще африканського сома мріємо вирощувати – один «експериментальний» екземпляр на фермі вже є. Він дуже швидко росте (за 2-3 місяці риба сягає 2-3 кг), але йому потрібна тепла вода. Оскільки маємо термальні води, це можна б організувати», – ділиться задумками на майбутнє Василь Фіцай.

Мирослава Галас, "Закарпатська правда"

25 серпня 2013р.

Теги: страус

Коментарі

НОВИНИ: Соціо

17:57
Із 9 червня, якщо дозволить епідситуація, відновлюють роботу дитсадки Мукачівської ОТГ
17:55
У Мукачеві встановили монумент воїнам-захисникам
16:44
/ 3
Щоб зберегти водозабір “Минай”, депутати Ужгорода звернулися до правоохоронців та уряду
15:32
/ 1
Закарпатських журналістів привітали із прийдешнім професійним святом
14:21
Станом на кінець квітня закарпатці боргували за газ 1001,5 млн грн, за електрику – 180,5 млн грн
14:09
/ 5
Голова Закарпатської ОДА представив свого нового заступника Віталія Цвігуна
13:36
/ 6
На митниці на Закарпатті вилучили мобільних телефонів та оргтехніки на 100 млн грн
13:18
/ 4
Мер Ужгорода на сесії пообіцяв обуреним містянам розібратись щодо прибудинкової території на Володимирській
12:17
/ 1
Ужгородські депутати погодили купівлю у лізинг ще 7 автобусів для міста
12:14
В Ужгороді затвердили детальні плани кількох територій
12:11
До місцевих бюджетів Закарпаття сплачено понад 1,9 млрд грн податків та зборів
11:25
В Ужгороді прийняли програму підтримки підприємництва
11:21
На Перечинщині знято карантинну зону у Ворочеві та припинено роботу контрольно-пропускного пункту
09:43
В Ужгороді запрацювали готельно-ресторанні заклади
09:30
/ 4
Всі санаторії та готелі Полянської ОТГ на Свалявщині готові приймати туристів
00:50
Батько і син з Мукачева стартували в автопробігу 65 країнами і 5 континентами
18:07
/ 1
На Закарпатті – знову грози та шквали, місцями – з градом
18:04
/ 2
Ужгородців просять надавати пропозиції для розробки комплексної концепції розвитку велоінфраструктури
18:01
/ 15
Зеленський заявив, що нового голову Закарпатської ОДА Петрова місцеві контрабандисти "обходять стороною"
17:23
/ 21
Керівник Закарпатської ОДА бігтиме 10 км і кличе охочих долучатися
16:51
Через коронавірус відвідуваність на Закарпатській станції переливання крові – втричі менша
16:31
У відомчій споруді в Іршаві рятувальники знайшли совеня
16:15
З початку року на Закарпатті сплачено понад 1,8 млрд грн єдиного внеску
15:59
399 роботодавців Закарпаття, що звернулись до центрів зайнятості області, отримають допомогу по частковому безробіттю
15:21
/ 2
Мешканець Іршавщини сплатив понад 186 тис грн аліментів
» Всі новини