Другий тур президентських перегонів, який відбувся 7 лютого 2010 року, назвав ім'я четвертого Президента України. Ним став опозиційний кандидат і лідер Партії регіонів Віктор Янукович, який у жорсткій боротьбі на 3% випередив діючого пре'мєра Юлію Тимошенко. Ставши Президентом з другого заходу (у 2005 році він у безпрецедентному третьому турі поступився В.Ющенку), В.Янукович динамічно почав формувати нову владну вертикаль. Визначившись із персональним складом уряду, він узявся за призначення голів місцевої виконавчої влади. 18 березня головою Закарпатської ОДА став лідер облорганізації ПР Олександр Ледидf.
Олександр Олександрович – 7-й губернатор Закарпаття у часи незалежної України і 23-й очільник краю, починаючи відтоді, як наша земля (Руська Крайна – Підкарпатська Русь – Карпатська Україна – Закарпатська область) стала єдиною адміністративно-територіальною одиницею. Олександр Ледида народився у с.Барвінок (а не в с.Підгорб, як помилково записано в його офіційній метриці) під Ужгородом, заснованому у чехословацьку добу переселенцями з Верховини за відповідною державною програмою. Саме тому в цьому низинному селі десятки типово верховинських прізвищ. Дід О.Ледиди володів лісовим масивом поблизу с.Лісковець Міжгірського району. У 30-их роках минулого століття продав свої ліси на Верховині і купив собі землю на території східної Словаччини, але згодом з'ясувалося, що аферисти обдурили довірливого верховинця. Однак той не опустив рук, а звернувся по допомогу до самого президента Чехословацької Республіки Т.-Г. Масарика. У результаті влада виділила Ледиді ділянку лісу на території сучасного Барвінка, на якій він повинен був вирубати дерева і віддати лісоматеріал державі, викорчувати пні і розпочати газдувати на землі.
Нинішній губернатор Закарпаття народився у простій сім'ї: батько працював шофером, мати – вихователькою дитячого садка. Закінчив спершу Барвінківську початкову, а 1974 року – Ужгородську середню школу №6. Трудову діяльність розпочав 1975 року слюсарем на Ужгородському машинобудівному заводі, якийсь час працював вантажником на складі аптекоуправління, тягав ящики по 40 кілограмів.
Далі були армійська служба у Центральній групі військ (Чехословаччина). З дитинства дуже любив футбол. Багато грав, у тому числі в армії. У війську був перекладачем, бо вдома дивився чеські і словацькі телепрограми. Згадував: "Де я служив, там тоді вважався передовий край протистояння двох військово-політичних блоків. Ми були зобов'язані за 27 хвилин займати позиції у визначеному нам районі. Дисципліна була на дуже високому рівні. З того часу саме зібраність і дисциплінованість я найбільше ціную в людях".
Потім чотири роки працював на машинобудівному заводі і навчався на вечірньому відділенні Ужгородського технікуму електронних приладів за спеціальністю "обробка металу різанням", за якою у 1980 році отримав кваліфікацію "технік-технолог".
Опісля юнацька романтика покликала його пізнати неозорі простори російського Сибіру. У 1980–1984 роках працював у будівельних фірмах "Красноярськхімліс", "Південтранстехмонтаж", "Південзахідтрансбуд" слюсарем і навіть збирачем соснової золотої смоли-живиці у тайзі.
У 1984 році повернувся додому і вступив на заочне відділення економічного факультету Ужгородського державного університету та став працювати старшим економістом на Ужгородському фурнітурному заводі "Більшовик". У 1989 році здобув вищу освіту за спеціальністю "економіка, планування, матеріально-технічне постачання".
У часи горбачовської перебудови був у числі зачинателів кооперативного руху на Закарпатті. У 1989 році В.Горняк, С.Ратушняк та О.Ледида створили перші кооперативи. У 1991–1998 роках він очолив приватне підприємство "Латекс". В орендованих приміщеннях відкрили цехи, де виготовляли вкрай дефіцитні на той час кухні та м'які меблі.
На молодого і беручкого кооператора, депутата районної ради кількох скликань звернув увагу голова Ужгородської районної державної адміністрації М.Андрусь, якому була вкрай потрібна "свіжа кров" у закостенілому управлінському органі, і в 1998 році запросив О.Ледиду на роботу заступником голови РДА з економічних питань. Незважаючи на те, що на той час це був один з найуспішніших районів області, проблем у ньому вистачало. Одна з найгостріших – газифікація сіл. "Живих" грошей у держави майже не було, і багато питань вирішувалося взаємозаліками. Саме у такий спосіб заступнику голови Ужгородської РДА О.Ледиді вдалося "вибити" підпис під кошторисом у тодішнього міністра економіки В.Мітюкова, у результаті чого було газифіковано села поблизу Середнього.
У 1999 році головою Закарпатської ОДА став В.Балога. У свою загалом мукачівську команду він узяв заступником з економічних питань О.Ледиду з Ужгородщини. В ОДА Олександр Олександрович відповідав за створення і розбудову спеціальної економічної зони (СЕЗ), території пріоритетного розвитку, розв'язання багатьох екологічних проблем. Та найбільшою і найвідповідальнішою ділянкою було реформування лісового господарства краю. Його суть полягала у довгостроковому закріпленні за лісокористувачами лісів, аби вони мали стимул будувати до лісосік капітальні дороги, мости. Підприємства, які мали перспективу впродовж 5–10 років працювати в одному і тому ж масиві, були зацікавлені розвивати інфраструктуру лісокористування. Тимчасова ж прив'язка до лісосік диктувала й відповідну, загалом згубну для природи, філософію тимчасового користувача.
Безпосереднє відношення О.Ледида мав і до заснування "Єврокара", багато приклався, щоб його започаткувати. Понад третина податку на додану вартість виробленої у СЕЗ продукції ішла в бюджет області. Тоді були створені не тільки "Єврокар", а й "Ядзакі", "Гроклін", "Флектронікс", "Інтер-порт".
Коли ж команду В.Балоги з подачі В.Медведчука, глави Адміністрації Президента Л.Кучми, відправили у відставку, нові власті взялися і за О.Ледиду, насилаючи на засновані ним приватні фірми численні перевірки, бо вважали його людиною В.Балоги, хоч вони і не мали жодного спільного бізнесу.
Після першого "ходіння у владу" О.Ледида повернувся у власний бізнес, став розширювати деревообробне підприємство у Барвінку та облаштовувати модерне ранчо "Золота гора". Спершу орендували два цехи, у яких працювало 17 робітників. Згодом було створено повний цикл, різні цехи, сушарку. Підприємство було зацікавлене у власній деревині, тож викупило частину акцій Міжгірського лісокомбінату. Мале підприємство "Латекс" випускало вікна, двері, дерев'яні зруби, розбірні будиночки. Паралельно О.Ледида очолював Закарпатське обласне регіональне відділення Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України.
Ще у 1998 році О.Ледида особисто познайомився з В.Януковичем, тодішнім головою Донецької ОДА, іншими керівниками і підприємцями Донеччини. Коли ж у 2001 році на Закарпатті сталася руйнівна повінь, краю допомагала відбудовуватися вся Україна. Від Донецької області губернатор В.Янукович направив свого заступника А.Близнюка, котрий мав конкретні проекти, зокрема відбудову с.Теково на Виноградівщині. Свою місію на Закарпатті заступник В.Януковича охарактеризував гранично чітко: "Я отримав завдання від губернатора. Він послав мене сюди і ні в чому не обмежує. Все, що треба для будівництва, наша область забезпечить. Та якщо за три дні до закінчення строків я не доповім у Донецьк, що все готово, мене вже не буде на моїй посаді". Там було все зроблено по максимуму. Зрозуміло, що на виборах 2004 року Теково підтримало В.Януковича.
Саме у той час донецькі стали пропонувати О.Ледиді очолити Партію регіонів на Закарпатті. Не будучи обтяженим владою, він вступив у партію, був заступником голови обласної організації. Врешті-решт став готуватися до обласної партконференції, яка відбулася на початку 2004 року. В організації вже було багато його прихильників. Конференція проходила бурхливо, але більшість проголосували за О.Ледиду. Це були люди, які мали авторитет у районах, на місцях.
Виникла парадоксальна ситуація: в Україні прем'єром є лідер партії, а на Закарпатті партія в опозиції до місцевої влади, есдеків. У результаті на Закарпатті Партія регіонів не мала реального впливу на президентську кампанію 2004 року, бо всім займався безпосередньо тодішній голова ОДА І.Різак зі своєю командою. Діяло кілька штабів, реально ж усім керували з адміністрації.
До виборів у ради всіх рівнів, які відбулися 26 березня 2006 року, обласна парторганізація ПР вже була структурована до кожного села і налічувала 12 тисяч членів. Закарпатська парторганізація дуже активно розбудовується, опираючись перш за все на місцеві структури середнього і дрібного бізнесу, на численних приватних підприємців, колишніх офіцерів армії і правоохоронних структур, на управлінців, на всіх, хто з тих чи інших причин не інтегрувався у владну еліту Закарпаття, на тих, хто вважав, що його здібності не оцінено належним чином. Водночас особливість Закарпатської парторганізації полягала у тому, що крім традиційної для будь-яких опозиціонерів критики, вона будувала свою боротьбу і на суттєвому позитиві. Обласний лідер за шість місяців виборчої кампанії займався партійною роботою з восьмої ранку до двадцять третьої години.
У результаті О.Ледида був обраний депутатом Закарпатської облради, а також народним депутатом за списком Партії регіонів (порядковий №149). На парламентських виборах 18,6% закарпатців проголосувало за Партію регіонів. Найбільше – у 70-му (Тячівському) окрузі, де вона вийшла на перше місце, а на окремих дільницях взяла 55–60%. Водночас були і окремі ділянки, де партія взяла 1,5–2%. Підпис Олександра Ледиди стоїть і під текстом угоди про створення широкої коаліції в Закарпатській обласній раді V скликання, ініційованої В.Балогою. Але 9 червня 2006 року він достроково склав повноваження депутата Закарпатської облради у зв'язку з обранням його народним депутатом України, і депутатом облради став наступний за списком ПР – рідний брат депутата – І.Ледида.
Та вже у наступному, 2007 році вперше в Україні відбулися дочасні парламентські вибори. Довелося все починати спочатку. Голови обласних парторганізацій тоді отримали місця у кінці другої сотні партійного списку. Вони виявилися непрохідними, хоча і цю кампанію О.Ледида провів цілком пристойно. В її основу було покладено досвід 2004 і 2006 років. Найкращі результати були там, де первинні організації планомірно працюють роками, мають у своєму складі авторитетних для місцевих людей представників, що користуються загальною повагою.
Ще активніше проведено на Закарпатті президентську кампанію 2009–2010 років. Закарпаття стало єдиною на заході Україні областю, де в першому турі більшість голосів набрав біло-блакитний кандидат В.Янукович, тому закономірно, що попри всілякі підкилимні інтриги О.Ледиді пророчили губернаторське крісло. На це він дипломатично зауважив: "Закарпаття відрізняється від Тернополя, Івано-Франківська, Донецька і Луганська, бо тут нема жодної ради, де б якась політична сила мала більшість. Отже, треба сідати за стіл і домовлятися, у тому числі про кадрові питання".
Новообраний Президент України В.Янукович 18 березня підписав Указ про призначення, а наступного дня глава його Адміністрації С.Льовочкін представив в Ужгороді нового губернатора О.Ледиду.
Судячи з його інтерв'ю різних років, він має цілком конкретизоване бачення майбутнього Закарпаття. Воно полягає, з одного боку, у розширенні транскордонного співробітництва, з іншого – у налагодженні зв'язків нашої області з індустріальним Сходом, зацікавленим у створенні тут своїх баз відпочинку.
Закарпатські регіонали орієнтують область одночасно і на східноєвропейський, і на східноукраїнський капітал. Якщо перший можна зацікавити наявністю в нас кваліфікованої, але дешевої робочої сили, а також нашими ринками збуту, то другий приваблює наша рекреаційно-туристична сфера, куди він уже починає проникати. Передбачається перетворення краю на рекреаційно-туристичну зону. Про це багато говориться вже кілька років. Є окремі об'єкти, але треба створювати єдину систему, щоб був справді єдиний туристичний комплекс, а не якісь точкові об'єкти. Саме розвиток вільного підприємництва і розкрутка туристичних проектів забезпечать дуже багато робочих місць. Ми повернемо додому наших людей, котрі працюють за кордоном, дамо їм можливість тут нормально працювати і достойно заробляти. Треба вирішити проблему з безпритульними дітьми, яких досить багато. В деяких областях на них роблять справжній бізнес, примушують жебрати. Дитячі будинки у їхньому нинішньому вигляді не вирішують цієї проблеми. Існує необхідність повернення до вільних економічних зон, щоб зацікавити бізнес Європи увійти зі своїми капіталами в область.
Головний регіонал краю також розкритикував діяльність у лісогосподарській сфері: "Сьогодні із Закарпатської області масово вивозиться кругляк, починаючи із держлісгоспу. Ніхто не звертає увагу на зайнятість, економіку, адже у лісопереробній галузі з кожним місяцем скорочуються робочі місця".
У сьогоднішньому взаємопов'язаному глобальному світі жодна країна, у тім числі й Україна, не може оминути інтеграційних процесів, а Закарпаття є на передових рубежах цих процесів. Ділова, наукова, політична еліта, пересічні громадяни євроспільноти дуже часто починають відкривати для себе Україну із Закарпаття. І від того, яким буде перше враження від нашої країни, залежить і їхня подальша налаштованість на можливу співпрацю. Якщо у нас доглянуті дороги, чисті узбіччя, затишні місця відпочинку, належний сервіс на заправках та в придорожніх ресторанах – тоді і ставлення до нас буде позитивне. Ми звикли гордитися і хвалитися нашим рекреаційним потенціалом. Але чи багато європейців приїде до нас з діловими візитами чи на відпочинок, знаючи про наявність преміксу, отрутохімікатів, забруднення довкілля побутовими відходами? Тому перше, за що взялася обласна влада під керівництвом О.Ледиди, – вивезення з області преміксу та ліквідацію складів з отрутохімікатами.
Захоплення футболом ще з дитячих літ не минуло в О.Ледиди і в зрілому віці. Окрім того, що і на посаді губернатора сам у вільну хвилину ганяє м'яча, всерйоз взявся за розбудову інфраструктури дитячого футболу на місцях. Для цього впродовж року в області було збудовано 19 сучасних футбольних полів зі штучним покриттям, а невдовзі збудують ще 20. Він також звернувся до керівництва ФК "Шахтар" Донецьк з пропозицією розмістити на території області дитячу футбольну академію клубу. Реалізація подібного проекту дозволить поставити на новий рівень розвиток дитячого футболу у краї, а також залучити значні інвестиції. Обласна влада готова виділити земельну ділянку під школу, сприяти у виготовленні документації та у вирішенні поточних питань, пов'язаних з будівництвом. Заснування на території області дитячо-юнацької футбольної школи може стати якісно новим етапом у підготовці молодих спортсменів. Спільними зусиллями з ФК "Шахтар" можна буде ростити молоді футбольні таланти, які не поступатимуться у майстерності Василю Турянчику, Йожефу Беці, Василю Рацу, Василю Кобіну.
Закарпаття – єдина область в Україні, де на даний час усі 24 медичні заклади обласного підпорядкування повністю забезпечують хворих безкоштовними ліками. Цього року хочуть домогтися такої ситуації і в районах. А для цього треба провести реорганізацію медичної сфери, реформувати об'єкти базової медицини, щоб бюджетні кошти йшли найперше не на утримання медичного персоналу, а на забезпечення хворих усім необхідним. Згідно з планами медичної реформи, дільничні сільські лікарні будуть реорганізовані в амбулаторії сімейної медицини, а районні лікарні стануть базовим рівнем, де хворий матиме змогу отримати увесь комплекс медичних послуг з використанням сучасного діагностичного обладнання, безкоштовні ліки та належне харчування.
Практичні кроки О.Ледиди у губернаторському кріслі помітно дратують команду Балоги, яка впродовж багатьох років керувала краєм і не полишає амбіцій повернути собі важелі правління. Протистояння між обласною організацією Партії регіонів та "Єдиним Центром" вилилося у публічні взаємні звинувачення у пресі напередодні місцевих виборів 2010 року. Сторони звинуватили одна одну у підготовці до фальсифікацій результатів виборів. Згодом з'ясувалося, що саме ЄЦ на останніх місцевих виборах здійснював масовий підкуп виборців, завдяки чому й переміг. Наші земляки, продавши свій голос за 100 гривень, поставили свого губернатора у дуже некомфортну ситуацію, адже закарпатців в інших регіонах України завжди вважали більш "просунутими" європейцями, а тут стався такий конфуз. Та все ж, виходячи з того, що всяке протистояння ні до чого доброго не приводить, за існуючого балансу сил, який склався в обласній раді, регіонали пішли на компроміс з єдиноцентристами і створили більшість.
Щодо власного стилю роботи, то О.Ледида каже, що йому імпонують ерудиція і політична далекоглядність Г.Жатковича, сила духу і незламність А.Волошина, мужність І.Туряниці, патріотизм Ю.Ільницького, людяність М.Волощука, і прагне, аби сьогоднішній період увійшов в історію краю як час тих успішних реформ, які обов'язково стануть основою для достойного і заможного життя усіх закарпатців.
Сергій Федака, Василь Ільницький
05 травня 2011р.
Теги: Ледида, губернатор, Золота Гора