Атестація як тест на профпридатність. Чому прокурори прокуратури Закарпатської області її уникають?

Проте прокурори ключових посад прокуратури Закарпатської області чомусь уникають атестації. Зокрема, раптово занедужали прокурор Закарпатської області Володимир Гаврилюк та начальник відділу забезпечення представництва в суді Андрій Малинич.

Ще двоє, начальник відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням територіального управління ДБР Юрій Дербак та його заступник Іван Бітлян атестацію не пройшли. А от заступник прокурора Закарпаття, який курує антикорупційний напрямок, Андрій Манькут, атестацію пройшов успішно. Джерела в правоохоронних органах називають його одним з ключових прокурорів у вирішенні питань з перекваліфікацією корупційних справ, на рівні з Гаврилюком і Василенком.

Згаданий Олександр Василенко замість проходження атестації пішов на підвищення. Зараз прокурор, який в прокуратурі Закарпаття курував митницю та СБУ, працює заступником керівника управління по нагляду за поліцією та організованою злочинністю в Офісі Генпрокурора.

Більше про те, чому прокурори обласної прокуратури можуть уникати атестації журналыстам розповів громадський правозахисник Віталій Грегор. Стан справ із самим «очищенням» відомства, нам прокоментував засновник організації StateWatch і член кадрової комісії Генпрокуратури Олександр Лємєнов.

Прокуратура часів Володимира Гаврилюка

Володимир Гаврилюк обіймає посаду прокурора Закарпаття з 2016 року. Цей період запам’ятався області бездіяльністю в розслідуванні справ проти активістів і журналістів, сумнівною перекваліфікацією важких корупційних статтей у більш легші, а також «покриванням» і «зливами» найбільш резонансних справ.

Серед них, зокрема, продаж за заниженою ціною історичного комплексу «Корона» в Ужгороді. Через «піджаків» «Корону» придбав депутат Ужгородської міськради Іван Волошин, який втік з України і якого зараз розшукує Інтерпол. Сьогодні колишня пам’ятка архітектури перебудована, а її історична цінність втрачена. Під час призначення Гаврилюка на посаду, тодішній Генпрокурор України Юрій Луценко, зобов’язував нового прокурора Закарпаття завершити розслідування, однак результатів немає і сьогодні.

Прізвище головного закарпатського прокурора фігурує ще в низці резонансних для області справ. Зокрема прокуратура бездіяла у розслідуванні справи підпалу будинку і автомобіля родини ужгородських лікарів Пантьо. Інцидент пов'язаний із незаконною відмінною результатів конкурсу на посаду керівника пологового будинку Ужгорода.

Обласна прокуратура в кінці лютого 2020 року «злила» в суді резонансну справу вбивства вчителя з Великого Березного місцевим кримінальним авторитетом. Підозрюваного, який у 2011 році разом з групою осіб розстріляв з рушниці батька малолітньої дитини і чоловіка вагітної дружини, а потім втік у Польщу - виправдали.

Впродовж 4 років прокуратура зриває судові засідання у справі незаконної приватизації колишнім суддею Ужгородського міськрайонного суду двору багатоповерхівки на вулиці Володимирській в Ужгороді. Володимир Гаврилюк, представляючи інтереси держави, вступив у справу ще в 2016 році. З того часу на близько 30-ти судових засіданнях із понад 70-ти прокуратура не забезпечувала представника.

Остання справа, яка, ймовірно, теж готується до «зливу» обласним відомством, стосується розтрати майже 1 мільйона гривень з місцевого бюджету під час реконструкції площі Кірпи в Ужгороді. Забравши справу з місцевої прокуратури, обласна прокуратура не стала забезпечувати свого представника на судових засіданнях, через що ті не відбулися.

Окрім того, іноземні інвестори на інвестиційному форумі в Канаді звинуватили головного прокурора Закарпаття Гаврилюка у рейдерстві. Про це заявив гендиректор золоторудної компанії Avellana Gold, яка розробляє Мужієвське родовище поліметалевих руд. Мова йде про зареєстроване у 2014 році кримінальне провадження по факту розтрати майна Мужіївського золоторудника у особливо великих розмірах. Прокуратура області здійснює процесуальний нагляд за Нацполіцією Закарпаття, яка здійснює досудове розслідування.

«Зразковий» чоловік і зять Андрій Малинич

Начальника відділу забезпечення представництва в суді прокуратури Закарпатської області Андрія Малинича, напередодні співбесіди на доброчесність теж спіткала раптова хвороба.

Закарпаттю правоохоронець відомий зашкварами через «кришуванням» резонансної справи «Корони» та взаконеним рейдерством.

Прокурора Малинича і «кришування» поєднує розшукуваний Інтерполом депутат-втікач Ужгородської міськради Іван Волошин. У 2012 році прокурор фігурує у продажу за заниженою ціною історичного комплексу «Корона» в Ужгороді, який через «піджаків» придбав Іван Волошин. Ще одна справа стосується придбання депутатом-втікачем 29-ти квартир в Ужгороді, які реєструвала дружина прокурора Малинича. Сьогодні справу розслідує ГСУ Нацполіції під процесуальним керівництвом Офісу Генпрокурора.

Андрія Малинича також вважають членом організованого злочинного угруповання Івана Волошина. З цього приводу у січні 2019 року київські правоохоронці проводили обшук у його будинку.

В 2009-2010 році, коли прокурор обіймав посаду заступника прокурора Ужгорода, він брав участь в організації фабрикування замовної кримінальної справи проти власника ВАТ «Ужгородський завод «Електродвигун», ТОВ «Матяш і Матяш» та ТОВ «Гал Лтд» Йожефа Горвата. У підсумку майно і активи Горвата перейшли у власність тещі Малинича. Нотаріусом, яка засвідчувала ці відчуження, була вже згадана дружина прокурора.

В подальших судах підприємець був виправданий і повернув своє майно та активи. За фактом зловживання владою та службовим становищем прокурором Малиничом, в травні 2019 року ДБР відкрило кримінальне провадження.

Є в кар’єрі Андрія Малинича і екзотичний зашквар. В березні 2016 року він «забув» повідомити про виїзд за межі країни і у складі групи з 8-ми осіб відправився в західноафриканську країну Сьєрра-Леоне. Як стало відомо журналістам, поїздка супроводжувалася пиятиками, контактами з повіями, скандалом з фальшивою валютою та передчасним поверненням додому.

Декретна відпустка у нову посаду Олександра Василенка

Набагато кращі справи з атестацією у заступника прокурора Закарпатської області Олександра Василенка, який донедавна курував митницю та СБУ. Одночасно прокурор пішов у декрет і отримав нову посаду в Офісі Генпрокурора.

Перед початком карантину закарпатський прокурор Олександр Василенко йде у декретну відпустку, що дозволяє йому відтермінувати атестацію на невизначений термін. На початку липня з офіційної відповіді Офісу Генпрокурора, яку отримав громадський правозахисник Віталій Грегор стає відомо, що Олександра Василенка перевели на посаду заступника керівника управління по нагляду за поліцією та організованою злочинністю. На питання щодо проходження атестації Василенком в Офісі не відповіли.

Прокурор Василенко, разом з прокурором Закарпаття Гаврилюком, неодноразово згадується у справах щодо контрабандних скандалів на митниці та затриманні посадовців на хабарях.

Існує, принаймні, сім кримінальних проваджень по відношенню до чиновників-хабарників, які прокуратура Закарпаття або «злила», або намагається «зам’яти»:

- № 42015070000000185 по відношенню до начальника відділу митного посту «Ужгород», якого у 2015 році працівниками УСБУ спільно з працівниками прокуратури області затримали на українсько-словацькому кордоні під час отримання неправомірної вигоди. Вилучили «14,4 тис. грн, 4685 дол. США, 665 євро, 2,8 тис. чеських крон, 100 злотих і 500 російських рублів». У 2018 році Ужгородський суд виносить ухвалу, якою митного чиновника засуджено за шахрайство.

- № 42017070000000289 по відношенню до ексголови Ужгородського районного ВДАІ, якого у 2017 році затримали слідчі прокуратури Закарпатської області спільно з працівниками ВБКОЗ УСБУ в Закарпатській області та Закарпатського управління ДВБ НПУ при отриманні 11 тис. грн. неправомірної вигоди. За цю суму правоохоронець обіцяв сприяння мешканцю Ужгорода у непритягненні його до адміністративної відповідальності за керування автомобілем у стані алкогольного сп’яніння. Справу перекваліфікували на шахрайство, тому передбачити майбутнє рішення суду не важко.

- № 42017070000000216 по відношенню до лікаря Хустської районної лікарні та медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), яка виявиться матір’ю судді Хустського районного суду Сергія Савицького. Жінку затримали слідчі відділу прокуратури Закарпатської області спільно з співробітниками відділу боротьби з корупцією та організованою злочинністю УСБУ в області (ВБКОЗ) при одержанні 400 дол. В цьому випадку прокуратура також перекваліфікувала хабарництво на «легкий злочин» і передбачити долю справи в суді не важко.

- № 42017070000000308 по відношенню до головного спеціаліста Укртрансбезпеки, якого в 2017 році працівники слідчого відділу прокуратури Закарпатської області та відділу боротьби з корупцією та організованою злочинністю управління СБУ в Закарпатській області затримали на хабарі в 6 тис. грн. за виготовлення ліцензії на пасажирські перевезення. В Укртрансбезпеці чиновника звільняють заднім числом і слідство перекваліфіковує справу. Майбутнє рішення суду передбачуване.

- № 42017070000000352 щодо заступника начальника Тячівського РВ ГУНП в Закарпатській області, якого в 2017 році слідці відділу прокуратури Закарпатської області, відділу боротьби з корупцією і організованою злочинністю управління СБУ в Закарпатській області та Закарпатського управління ДВБ НП України затримали при одержанні 500 дол. США хабаря за сприяння в закриті кримінального провадження по відношенню до одного з місцевих мешканців. В обласній прокуратурі вкотре перекваліфіковують справу, що допоможе хабарнику уникнути відповідальності в суді.

- № 42018070000000137 по відношенню до начальника одного з районних відділів Державної міграційної служби України в Закарпатській області, якого у 2018 році працівники УЗЕ в Закарпатській області Департаменту захисту економіки НПУ викрили на хабарі 1500 грн. за сприяння у позачерговому отриманні закордонного біометричного паспорта. Процесуальне керівництво у справі здійснювала прокуратура Закарпатської області. Справу перекваліфікували і закрили.

- № 42017070000000134 по відношенню до керівника Іршавської автомобільної школи, який отримав хабаря в розмірі 700 дол. США за сприяння у оформленні документів про проходження навчання водіїв категорії «С». В ході досудового розслідування цього кримінального провадження, слідчі закарпатської прокуратури знову перекваліфікували справу про хабар.

Останнім зашкваром, в якому згадується прізвище Василенка, був недавній бунт власників «італійських бусиків» на КПП «Тиса». Олександр Василенко кум так званого «куратора» закарпатської контрабанди, ексмитника Валерія Пересоляка. Останнього пов'язують з народним депутатом з аваківської групи «Довіра» Валерієм Лунченком.

Чи буде вдалою реформа?

Як сьогодні проходить атестація регіональних прокурорів, що в ній не так і які ризики несуть в собі ці відхилення, Голосу Карпат прокоментував засновник організації StateWatch і член кадрової комісії Генпрокуратури Олександр Лємєнов:

«Якщо порівнювати атестацію Генеральної прокуратури і атестацію прокуратур регіонального рівня, то, звісно, атестація Офісу Генпрокурора була набагато потужніша в контексті очищення. Дуже багато людей було звільнено і, зараз, потроху, набираються нові кадри. Це правильний підхід, тому що розмінюватись на такі позиції, що нібито треба бути не дуже жорсткими, не правильно. Залишаючи будь-яку можливість роботи не ефективним або не доброчесним прокурором в системі, ми просто на просто паплюжимо всю ідею очищення.

Якщо говорити про регіональні прокуратури, то вони, в майбутньому, не мали б відігравати таку роль як зараз. Треба зменшувати кількість прокурорів в регіонах, збільшуючи їх кількість в місцевих прокуратурах, які після реформи будуть називатись окружні. Але ситуація, яка зараз відбувається в атестації регіональних прокуратур, абсолютно не задовільна і не відповідає тій високій планці, яку ставили в Офісі для регіональних прокуратур.»

Експерт підтверджує, що в кадровій політиці Офісу Генерального прокурора сьогодні існує практика «протягування» прокурорів регіональних прокуратур на посади в Генпрокуратуру, як це сталося у випадку Олександра Василенка.

«Зараз у Ірини Венедіктової виникають такі моменти, що прокурори протягуються на посади повз атестацію. Така можливість була і в Рябошапки, тільки він її чомусь не реалізував. А Венедіктова завела так уже більше 30-ти людей», - зазначає Олександр Лємєнов.

Щодо тих, хто не пройшов атестацію або відтермінував її через раптовий лікарняний, він також категоричний: «Ті, хто не пройшов - вони мають бути звільнені. Ніяких подвійних сортувань тут не може бути. Ті, котрі зараз хворіють, а вони не можуть хворіти вічно, якщо не пройдуть атестацію – теж мають бути звільнені».

Згаданий в статті приклад намагання уникнути проходження атестації прокурорами прокуратури Закарпатської області показує, що реформа, ймовірно, не зможе цілком «очистити» та додати прозорості відомству, головною функцією якого є забезпечення державних інтересів. Принаймні раптові лікарняні та зміна посади прокурорів Володимира Гаврилюка, Андрія Малинича та Олександра Василенка, змушують схилятись саме до такої думки. Скоро буде нагода в цьому переконатись, бо лікарняні не можуть тривати вічно.