Закарпаття онлайн » Блоги » Інна Конар

Ти мріяв про сина...

Ти мріяв про сина… Дружина подарувала доньку. Дівчинка була схожа на тата, мов «дві краплі води». Це розтопило твоє серце і наповнило тебе любов’ю до дитини.

Ти мріяв про сина...
І все ж, ти мріяв про сина...
 
Донечко, доцю – які ніжні слова, та для  малої наймилішою музикою стало  батькове горде  "моя пацанка".
 
Ти мріяв про сина... 
 
Дівчинка намагалась заполонити батькову душу.  Найщасливіші миті її дитячого життя були пов'язані з татом, коли той брав  доньку з собою на рибалку, коли учив їздити на велосипеді, коли співав низьким та мелодійним голосом українські народні пісні на сімейних святах,  коли розповідав про свою багату на цікаві подорожі та події молодість.
 
Дівча обожнювало дивитись на батькові руки, що здавались чарівними. Вони не знали спочинку, вони уміли усе – будувати добротні будинки, майструвати кумедні  іграшки, смажити неймовірно смачну  картоплю з грибами, вирізати з деревини витончені, красиві речі...
 
Ти мріяв про сина... Тому учив доньку  бути самостійною, уміти постояти за себе,  не боятись перешкод та викликів долі, досягати своєї цілі, бути гнучкою і не ламатись  від сили буревіїв  напасті.
 
І ось,  твоя мрія збулась... Дружина народила очікуваного сина.
 
Дівчинка раділа братику, пестила його, допомагала доглядати малюка і... боялась втратити татову прихильність. Щоб батько любив свою доньку, вона прагнула своїми вчинками, досягненнями  змусити його пишатися нею... 
 
Пройшли роки...Одного спекотного липневого  дня тебе не стало...
 
Дівчинка  давно виросла. Уже й сама є мамою. Реалізувала себе, знайшла своє місце в житті. 
 
Вона любить приїзджати у батькову хату, де кожен камінчик викладений його вмілими руками. Любить торкатись рідних стін  долонями, згадувати татові усміхнені очі,  промінчики тонких морщин в куточках  його повік.
 
Інколи їй здається, що батько десь там, "зверху"  уважно спостерігає за перепитіями долі своєї "пацанки".  А  вона і надалі намагається жити так, щоб не осоромитись перед татком.
Інна Конар, Закарпаття онлайн.Блоги
15 серпня 2010р.

Теги:

Share Ділитись Home На головну Add to favourites Додати в закладки Print version Версія для друку Send Переслати

Додати коментар

Коментарі

Олександра 2011-02-20 / 01:14:00
Мені сподобалась ця стаття! У мене було схоже дитинство.

777 2010-11-19 / 20:34:00
Він мріяв про доцю.

5165 2010-08-16 / 07:59:00
Батько був би гордий за таке зізнання. Дуже важливо не забувати тих, кого вже з нами поруч нема.

Погода, Новости, загрузка...

Інна Конар
Публікації:
/ 6Про суддю Ротмістхренка, Славочку та право на щасливе дитинство
/ 1Трагедія у Донецьку
/ 124Міліціонери – не "олов’яні солдатики"
/ 32«Пир во время чумы», або пам’ятник прокуратурі
Про життя
/ 27Про щастя
/ 4ДВА ТИЖНІ В РАЮ (IIIчастина -"Паломництво в святилище Афродіти")
/ 19ДВА ТИЖНІ В РАЮ (IIчастина)
/ 17ДВА ТИЖНІ В РАЮ (I)
/ 40Візит журналіста викликав переполох у Закарпатській обласній прокуратурі
Прокурорська винагорода у 80 000 грн за побиття
Сім запитань до прокурора Анатолія Савченка
/ 17МЕТАМОРФОЗИ життєвих цінностей
/ 61ПЕРЕВЕРТЕНЬ
/ 4Заплету віночок на щастя, на долю, на чорнії брови…
/ 10На Івана, на Купала…
/ 2ПРОФЕСОР
/ 12Інна Конар: Криза навчила людей не витрачати усе, що заробляють
/ 25Українська калина, чи японська сакура
/ 11Візерунки дитинства
/ 5Про популярність, марнославство, дуалізм та гумор
/ 24Варіації на тему Кохання (до Дня Святого Валентина)
/ 9Навчитись бачити світ
/ 45Мистецтво твориться серцем
/ 40Навіяне зимовим настроєм
» Всі записи

Погода, Новости, загрузка...