Однак, якщо природа тут й дійсно створила все, аби заманити туристів, місцева влада не надто цим переймається. Особливо це стосується сільського туризму, який, на жаль, подекуди виживає.
Вже більше десяти років Олександр живе вдалечині від цивілізації, хоча за своє життя щастило побувати в різних країнах. Та саме тут, серед мальовничих гір Великоберезнянщини він, разом із батьком знайшли свій дім. Побудувавши будинок на залізничній станції Щербин, практично на Ужоцькому перевалі, чоловіки стали єдиними його постійними мешканцями. Аби заробляти на життя, вирішили зайнятись так званим сільським туризмом.
Тут немає старовинних пам’ятків архітектури, однак є гори. Любителів екстриму Олександр не раз відводить до вже не діючого залізничного тунелю. Ще за часів Австро-Угорщини на початку 20 ст. тут проклали залізничну колію. Як розповідає чоловік, в радянські часи, а саме в 1963 році, тунель навіть хотіли електрифікувати, так як на зміну паровозам прийшли електричні потяги. Однак природа була іншої думки, часті зсуви грунту змусили оминути тунель та прокласти інший маршрут через Ужоцький перевал.
Сьогодні ж тут часто можна побачити туристів, які приходять, аби пройти крізь старовинний тунель завдовшки близько 350 метрів. На зміну ж потягам сюди прийшли автомобілі.
Незважаючи на пору року, тут завжди є чим зайнятись. В літні дні чоловіки влаштовують туристам екскурсії, збирання високогірних ягід, грибів та різних трав. Взимку на гостей чекає гарячий чан, баня та власноруч зроблений ставок, який завжди наповнюється від кришталево чистого джерела. Все це чекає на туристів, якому дістатись сюди також свого роду екстрим, адже інфраструктура тут не надто розвинена. Гірську дорогу витримає не кожен автомобіль, та, на щастя, рятує залізниця, яка і є головним транспортом доставки туристів. Проте і тут все не передбачено для подорожуючого.
За рік подивитись та відчути всю навколишню красу сюди приїжджає не один десяток туристів як з України так і Європи. Багато з них є частими гостями садиби Щербин. Та, на жаль, комфорт для туристів – лише на приватній території господарів. Туристична інфраструктура в регіоні не надто розвинена, на відміну від недалеких сусідів Словаччини та Польщі. Дороги потребують ремонту, а піші маршрути по горах – облагородження.