Як повідомив керівник Ужгородської «Свободи» Томаш Лелекач, свободівці та члени «Соколу» власними силами встановили пам’ятний знак 14 березня 2014 року. Ще у 2009 році на цьому місці було встановлено хрест молодим борцям за незалежність.
Про жорстокі розправи над січовиками свідчать багато книжок та фактів. Події, що стались у березні 1939 року на цьому місці, описав учасник Карпатської України та письменник Василь Ґренджа-Донський: "Ще того самого дня (16-го) розстріляли мадяри дальших полонених січовиків; двох зараз на шляху за Оноківцями, а трьох повели на оріховецький міст й у варварський спосіб замордували на мості: пов'язали їм руки й ноги, відтак кожному зокрема прив'язали до ніг мотуз, а другий кінець мотуза прив'язали до бар'єра на мості, а потім всіх трьох перекинули через дерев'яний бар'єр так, що січовики живими звисали з моста головами в долину. Відтак гонведи зійшли з моста на берег Ужа і на яких 20 кроків почали ціляти в січовиків. По-перш, стріляли в ноги, потім у черева, в груди, чванькуючись, котрий ліпше потрапив. Січовики від клятого ворога не благали милосердя, але під цим, досить довгим, часом страшної екзекуції гукали "Смерть мадярам!" Кров шнурками стікала з них у воду… Кати відтак повідтинали мотузи і трупи попадали в воду. Всередині березня вода в Ужі була велика і сильна, і так трупи доплили аж до Ужгорода. Тут, на т. зв. Болотині, виловлювали їх цигани і на наказ мадярів закопували в Радванецькому лісі, не залишивши жодного сліду. Один труп застряг на гострих каменюках в Доманинцях, і його вночі два пастухи поховали".
«Нестримне бажання самостійности України рухало молодими націоналістами, що полягли за свободу і незалежність Карпатської України. Буремні 1938–1939 роки принесли нам невмирущу славу в прагненні незалежної держави і вічний смуток за полеглими на Красному Полі та по всьому закарпатському краю. Пам'ять про героїв освітить важкий шлях до справедливости та добробуту нашої держави. Віддаємо шану Августину Волошину, Дмитру Климпушу, Степану Клочураку, Михайлу Колодзінському, Юліяну Реваю та багатьом иншим незнаним героям, значення чину яких неоціненне. З Карпатської України досі віє духом національної свідомости. Символічно, що гімном Небесної сотні стала пісня карпатських січовиків «Гей, пливе кача по Тисині», – зазначила у виступі Ірина Гармасій, заступник голови Закарпатської обласної організації ВО «Свобода» з питань національної пам’яти.
На наших плечах лежить відповідальність перед карпатськими січовиками, що до останнього боронили рідний край. Ужгородська «Свобода» дякує меценатам міста за фінансову сприяння у встановленні пам’ятних знаків на могилах січовиків в Ужгороді та Оріховиці.
Прес-служба Ужгородської міської організація ВО «Свобода»