Мирослав Білецький про паводкову ситуацію на Закарпатті

А так паводкову ситуацію на Закарпатті прокоментував в інтерв’ю “Новому Закарпаттю” голова фракції “Фронту Змін” в обласній раді  Мирослав Білецький:

«На мою думку, весняний паводок – неминучий. Питання в тому, наскільки він буде руйнівним та небезпечним для закарпатців. Все, на що здатні служби по розчистці та регулюванню річок – це сподіватись, що все минеться. І так з року в рік. Насправді, систематичні планові проектні роботи не ведуться вже близько чотирьох років. Особисто мені незрозуміле таке халатне ставлення наших керманичів у підготовці до найнебезпечніших природних катаклізмів, які вже багато разів карали мешканців нашого краю. Поведінка влади в цьому питанні є безвідповідальною».

Час покаже, хто з них виявився правий. І все ж.

Пам'ятаючи про те, що ще місяць тому Інтернет був переповнений фотографіями, на яких були зображені затоплені через сильні дощі закарпатські села, Нове Закарпаття вирішило розібратися, звідки взялася проблема чистки русел і що заважає її вирішити.

Для довідки: чистка русел річок - по суті, видобуток корисних копалин (піску, гравію і т. д.). Користь - захист від паводків і повеней за рахунок поглиблення русел річок. Негативні наслідки - загроза знищення водних річкових організмів (у тому числі риби).

Видобуток корисних копалин - бізнес прибутковий у будь-якій точці світу. І хоч гравій і пісок нині не такі популярні, як нафта й алмази, тим не менш «згрібати» те, що лежить «під ногами» - не завод будувати. А тому і бажаючих зайнятися цим бізнесом - хоч відбавляй. Але...
Два рази на рік Закарпаття стикається з однією і тією ж проблемою - паводками. Одна з основних причин цих нещасть - нечищені русла річок. І начебто їздять машини, навантажені гравієм і піском, але, як виявилося, все не звідти.

«Питання – чому у Євросоюзі розробку гравію можна і необхідно здійснювати, а у нас такі роботи офіційно проводити «смерті подібно»? Чому в Європі, не зважаючи на розробку гравію на протязі всього року, гарно нереститься і розвивається той же наболілий лосось та інші види водних живих організмів, що постійно звучать у доповідях нашої Рибоохорони. А у нас, не зважаючи на те, що нерестовий період, що триває майже 10 місяців, риби у річках щороку стає все менше і менше? Чому в Угорщині паводки проходять з мінімальними втратами, а у нас постійно не вистачає коштів то на будівництво дамб, то на берегоукріплення, і руйнації та підтоплення, попри значні обсяги будівельних робіт водозахисних об’єктів, не зменшуються, а з року в рік стають все масштабніші? Чому було скасовано попереднє розпорядження Закарпатської облради, що передбачало порядок проведення робіт з розчистки русла р. Тиса? Чому в Євросоюзі це не викликає ніяких суперечностей і дискусій, вони просто виконують роботу у правовому полі, а у нас це постійна проблема?
Дивним є те, що закарпатською прокуратурою були анульовані дозволи, видані організаціям, що використовували розроблену гравійно-піщану суміш не для комерційної реалізації, а на виконання державних програм, зокрема з протипаводкового захисту – для підсипки водозахисних дамб, відновлення протипаводкових споруд тощо згідно з регіональною програмою Тиса. Це такі організації як Виноградівська ПМК-78, управління водного господарства на території відповідних районів, дорожно-експлуатаційні установи.
Приблизно аналогічна ситуація склалась у дорожньо-будівельних організаціях – для прикладу Хустський автодор, КП «Агрошляхбуд» у м.Виноградів тощо. Водночас, не зважаючи на реальну можливість виконувати роботи з відновлення наших доріг, ці організації «стоять». Причина – неможливість здійснити забір гравію для виготовлення асфальтобетону цими організаціями через відсутність дозволу на проведення розробки гравійно-піщаної суміші».

- Виникає питання – чому державні організації, що мають відповідну проектно-кошторисну документацію та погодження не можуть здійснювати забір гравійно-піщаної суміші для підсипки дамб, будівництва доріг тощо?

- Анулювання дозволів та перешкоджання виконанню робіт державними чи комунальними установами гальмується під гаслом боротьби за стан річок та водних організмів, що мешкають у них. Водночас у країнах Європи активно проводяться роботи з розробки гравійно-піщаної суміші – не треба далеко ходити – наша сусідка Угорщина регулярно здійснює видобуток гравійно-піщаної суміші з русла Тиси. При цьому вимоги природоохоронного законодавства у них набагато жорсткіші, ніж у нас, адже у них діє Водна рамкова директива та ряд інших законодавчих актів. То чому ж у них дозволено видобувати пісок і гравій навіть з водної частини русла? А виявляється, що таким чином угорці отримують ряд суттєвих переваг. По-перше, як зазначають гідротехніки, розчистка русла сприяє покращенню гідравлічного режиму річки – збільшується пропускна здатність русла, зменшуються паводкові рівні. Це є інтенсивна технологія боротьби з паводками, яка вигідна і у плані захисту від паводків, і в економічному відношенні, бо від реалізації гравію угорці мають суттєві надходження до свого бюджету, розвивають свою будівельну галузь, протипаводковий захист. У нас же постійно витрачаються сотні мільйонів гривень на відбудову дамб, проводиться безперспективна робота з нарощування їх гребенів, які в окремих випадках перевищують висоту двоповерхових будинків. Чому безперспективна – тому що за відсутності розчистки річка за рахунок наносів щороку підіймає своє дно на висоту 0,5-1,5 м залежно від умов і виникає необхідність знов нарощувати дамбу. А змагатись з річкою – хто швидше – чи вона здійснить нанесення алювію, чи ми піднімемо висоту дамби — безперспективно. Хоча певним установам і вигідно, адже будівництво 1 км дамби коштує близько 1 мільйона гривень».
На завершення, на наш погляд, необхідно додати наступне.

Ті, хто добуває гравій та пісок, на сьогоднішній день знаходяться поза правовим полем, а тому змушені «платити данину» силовим службам. Тут «годуються» всі: і міліція, і ДАІ, і прокуратура, і екологічна інспекція. Мабуть, саме цим пояснюється й активність прокуратури у частині дозволів, про яку розповів у своєму інтерв'ю Мирослав Білецький.

Про те ж, хто «ділить Тису», тобто розподіляє місця забору гравію, залишається тільки здогадуватися...
Нове Закарпаття продовжить з'ясовувати, хто і скільки заробляє на корисних копалинах, що належать українцям.
Нове Закарпаття

P.S. А ці фото Мирослав Білецький вже наступного дня після публікації інтерв’ю розмістив на своїй сторінці у Фейсбуці. Коментарі зайві.

Теги: Мирослав Білецький, паводки, коментар, ОДА, депутат, Закарпаття

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати