Цей закон прийняла Верховна зРада України. Так, так, Верховна зРада, а не Український парламент, яким він має бути. Особливо обурлива позиція А. Мартинюка і В. Литвина. Тому я хочу звернутися до всіх українців, яким не байдужа доля нації і української мови, словами великого сина України – закарпатського поета Івана Рошка-Ірлявського, котрий загинув у боротьбі за неї. Десять мовних заповідей свідомого українця під його авторством були надруковані 1941 року в часописі «Пробоєм», який виходив у Празі :
1. Мова – то серце народу: гине мова – гине народ.
2. Хто цурається рідної мови, той у саме серце ранить свій народ.
3. Літературна мова – то головний двигун розвитку, духовної культури народу, то найміцніша основа її.
4. Уживання в літературі тільки говіркових мов сильно шкодить культурному об’єднанню нації.
5. Народ, що не створив соборної мови, не може зватись свідомою нацією.
6. Для одного народу мусить бути тільки одна літературна мова й вимова, тільки один правопис.
7. Головний рідномовний обов’язок кожного свідомого громадянина – працювати для збільшення культури своєї літературної мови.
8. Стан літературної мови – то ступінь культурного розвитку народу.
9. Як про духовну зрілість окремої особи, так і про зрілість цілого народу судять найперше з культури його літературної мови.
10. Кожен свідомий громадянин мусить практично знати свою соборну літературну мову і вимову та свій соборний правопис, а також знати і виконувати рідномовні обов’язки свого народу.
Іван Рошко-Ірлявський
Ці слова, написані 71 рік тому, глибиною і змістом співзвучні з «Декалогом українського націоналіста» С. Ленкавського та «Десятьма заповідями УНП» Миколи Міхновського – ідеолога українського націоналізму. Вони закликають нас, свідомих українців, згуртуватися в один міцний кулак. На терені України цей кулак не «Удар» Кличка, а ВО «Свобода». Тож згуртуємося, і дамо відсіч усім нападам на нашу мову, на нашу історію.
Ми – українці! Не хохли!
Не малороси підчобітні!
В крові у нас козацький дух
І творчий досвід многолітній.
Олексій Боровенський, с. Кальник, Закарпаття