Олег Куцин звернувся до закарпатців з нагоди 70-річчя створення УПА

Шановні ветерани Української Повстанської Армії, Герої України!

Дорогі закарпатці!

День 14 жовтня знаменує створення УПА (Української Повстанської Армії), а в цьому році – 70-річчя. У святому обов’язку пом’янемо померлих героїв, які з 1942 року за рішенням політичного проводу ОУН під проводом Головнокомандуючого Романа Шухевича захищали мирне населення України від знущань Німецької та інших окупаційних влад.

Жахливі наслідки діяльності Радянської влади на Україні, голодомори, репресії, терор на Східній Україні з 1920 року по 1941 рік, масові вбивства, катування людей в тюрмах НКВД на Західній Україні у 1939 – 1941 роках, та нацистська політика Гітлера, остаточно озлобили людей проти Німеччини і Московського більшовизму.

Жорстокі та антилюдські політичні системи комуністичних та фашистських загарбників сприяли державницьким та патріотичним почуттям мирного населення, котре масово вливалося в ряди УПА. В 1944 р. УПА нараховувала сотні тисяч осіб. Саме УПА врятувала населення Західної України від масового терору і повного знищення комуністичним режимом, очолюваного Сталіним. УПА вела успішну, але кровопролитну війну із комуністичними загарбниками, співпрацюючи з підпільно організованою мережею ОУН (Організація Українських Націоналістів).

УПА – це широкомасштабний партизанський рух опору, який був дуже добре організованим, мобільним, скоординованим і представляв дійсно партизанську армію, відмінну від усіх інших, що діяли в період Другої Світової війни. УПА ніколи не отримувала міжнародної допомоги, зброю і амуніцію діставали в бою з нацистами і більшовиками. Українська Повстанська Армія була народною армією. Вона діяла в умовах бездержавності протягом багатьох років і повністю утримувалася народом.

В УПА були люди різних національностей: росіяни, вірмени, грузини, узбеки, азербайджанці, німці, італійці, євреї, татари... Вони вступали в УПА, протестуючи проти політичних режимів Німеччини і Росії. Каральні війська СССР жорстоко розправлялися із мирними людьми, котрі матеріально і морально підтримували борців за волю, а також із членами родин воїнів УПА. Найжорстокіші катування зазнавали родичі воїнів української армії, котрі боролися в підпіллі із більшовизмом, в тому числі і родичі головного командного складу УПА. Так, вся родина Романа Шухевича, дружина і малолітні діти, були арештовані, піддані фізичним і моральним катуванням, їх утримували як заручників.

Завдяки підтримці мирного населення та хорошій організаційній діяльності вищого командного складу, успішні бойові дії велися до початку 50-х років і були направлені виключно проти каральної системи СССР. 5 березня 1950 року ворожі спецслужби вистежили в с. Білогорща під Львовом Головнокомандуючого УПА Романа Шухевича (псевдонім Тарас Чупринко) з відділом особистої охорони. В нерівній битві з військами НКВД вони загинули як Герої.

Практично з початку 50-х років ОУН та УПА отримує завдання легалізуватися, щоб в майбутньому продовжити національно-визвольну боротьбу. Це рішення допомогло зберегти від повного знищення основні сили, які плекали ідею Української Державності протягом усього життя та передали її наступним поколінням. Як наслідок, у 1991 році постає Незалежна Українська Держава.

Свій останній військовий обов'язок воїни УПА виконували у жовтні 1956 року, коли сміливо боролися на кордоні з Угорщиною, допомагали Угорському антикомуністичному повстанню.

Ставлення до історії УПА в українському суспільстві впродовж років незалежності неоднозначне. Для одних воїни УПА – борці за незалежність, для інших – німецькі колаборанти, що ґрунтується на пропагандистських радянських міфах. І тому питання про офіційне визнання УПА воюючою стороною у Другій світової війні досі залишаються невирішеними. Всеукраїнське об’єднання «Свобода», наслідуючи героїчну боротьбу націоналістів за Українську державу, має намір у Верховній Раді поставити крапку в історичному минулому. «Наша рука не здригнеться…» визнати Героїв УПА борцями за волю незалежної України.

І нехай Господь укріпить народ мудрістю, а серця українських політиків наповнить любов’ю і відданістю українській справі – зберегти Україні волю і свободу. Саме нині затребувана оця безкомпромісна любов, яка вела вояків ОУН-УПА на Голгофу боротьби, муки й героїчну смерть в ім’я Української Держави.

Ця героїчна боротьба не оминула і наш край. Тисячі закарпатців у різний спосіб були задіяні в боротьбі УПА. Хтось воював із зброєю в руках, а хтось допомагав здійснювати розвідку, інші здійснювали пропагандистську роботу. Багато було таких, що допомагали харчами й одягом. Тільки через Ковнерівські процеси 1942 року пройшло понад 150 наших земляків-оунівців. Радянська та, у великій мірі сучасна історіографія, замовчувала і замовчує ці факти. Але ми не маємо права забувати про цю героїчну сторінку нашої спільної історії.

Нехай запанує нарешті на українській землі єдність, мир і спокій!

Слава Україні! Героям слава!

Олег Куцин,

голова Закарпатської обласної організації ВО «Свобода»,

кандидат у народні депутати по виборчому округу № 72

Теги:

7 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати