Останнім часом в Ужгороді стало популярним знімати короткометражні фільми. Хтось робить це на аматорському рівні, а хтось — на більш професійному. До останніх можна віднести й Богдана Козачука, який вже заявив про себе привітавши ужгородців й справді казковим відео «Новорічна казка».
Зараз Богдан працює над новим авторським задумом — короткометражним фільмом «Музика тиші». Про незавершене кіно не прийнято розповідати — погана прикмета, — та все ж, дещо нам таки вдалося вивідати.
— Богдане, розкажи про ідею, задум фільму. Якщо можна, то й про сюжет?
— Задум? Скажімо, одни із задумів проекту, це торкнутись внутрішніх світів кожного з нас, так би мовити, показати кожну людину як особливу індивідуальність. А щодо головної ідеї та сюжету, то, гадаю, що поки це залишиться в маленькій таємниці, оскільк ще багато роботи і я не хочу наврочити.
— Уже багато відзняли?
— Поки знято не багато, точніше якісно не багато: дещо треба перезняти. Планую, що можливо десь восени, у вересні, буде знято уже майже все. Тоді я зроблю трейлер і зможу розповіти про усі деталі та відповісти на усі запитання.
— Чи є якісь складнощі у робочому процесі?
— Гадаю, що найбільші складнощі ще попереду. Загалом, головним ворогом є час: кожен розподіляє його по-своєму. Ну і відповідно, час і є тим, що потрібно для завершення роботи. Час протрібен для монтажу, дубляжу, а також для кропіткої роботи, в результаті якої проект вийде на якісний рівень.
— У яких місцях ви знімали?
— Можна сказати, що локація зйомок розтягнута на весь Ужгород: є дах багатоповерхівки, є кав’ярні, є вулички, центр міста та багато інших цікавий місць.
— У якому стилі та жанрі буде твоє кіно?
— Драма. Глибока драма.
— Розкажи про інші свої роботи. Скільки їх?
— Ой., це важко сказати, бо я багато знімав як другий оператор, тобто допомагав, деколи один день знімав якись поект, потім ні, потім знову... Якщо говорити про роботу, яку я придумав, то «Новорічна казка» (http://vimeo.com/18710745) моя єдина. Знімав переважно різні проморолики. Після «Новорічної» я не брався за шось нове, яке б було моїм авторським. Я переважно допомагав іншим у зйомках, набирався досвіду. Проте, ідея цього проекту виникла набагато раніше ніж я взяв у руки камеру.
«Новорічною казкою» мені просто хотілось привітати Ужгородців з Новорічними святами. Але сталося так, що «Новорчна» взяла перше місце на всеукраїнському фесттвалі «Двері». Це мене приємно здивувало, адже я не мав бажання надсилати це відео на якісь конкурси або що.
— Що отримав у подарунок?
— Диплом, статуетку, море приємних вражень та нових знайомств!
— Хто тебе надихає (режисери, фільми)?
— На рахунок натхнення, то чесно кажучи, навіть не знаю. У мене нема ідолів або кумирів. Напевно, надихають люди, бо вони всі такі різні.
— Який твій улюблений фільм?
— Улюблений фільм?..Ем…мушу зізнатисЯ, що це буде «Форест Гамп». Я завжди рекомендую його дивитись друзям, які питають мене щоб б їм переглянути. Хоча фільм і старий, але є й такі, які його ще не бачили.
— Чи є в планах зняти своє повнометражне кіно?
— Звичайно. Але це важко. Для цього потрібно багато роботи, зусиль та можливостей, щоб зробити все якісно та винести на хороший ріень.
Бажаємо Богдану реалізувати усі свої творчі плани, а наразі чекаємо на завершення роботи над «Музикою тиші», секрети якої він так і не розкрив, але дуже заінтригував.
Юлія Дуб, Закарпаття онлайн