Вина Срібної Землі. Як на Закарпатті малі винороби просувають свій продукт

Але ми зрозуміли, що, крім коштів, найбільше виноробам не вистачає базових знань. У співпраці та фінансуванні з ФАО та ІПРСА 2023 року ми провели два тури навчання. Один тур — це збір та переробка білих сортів винограду, другий — збір та переробка червоних сортів винограду. Зараз ми разом із цими організаціями погодили як мінімум три етапи навчання, а взагалі напрацювання є на 12 турів, щоб навчання проводилося щомісячно відповідно до потреб. Тобто обрізка винограду, освітлення вина — все як йде по сезону, яка потреба у нашій роботі з виноробства та виноградарства.

На шляху до реєстрації географічного зазначення

Аналізуючи принципи роботи ФАО, стало зрозуміло, що ця організація працює лише там, де зареєстрована або подана заявка на ГЗ (географічне зазначення), і тоді асоціація вирішила подати заявку на ГЗ. 

«Рік тому була зареєстрована заявка під назвою «Вина Закарпаття». Але нас не влаштовує і сама назва, і сортова база із містом ГЗ не відповідає нашій філософії. Чому назва не підходить? Дуже просто. Закарпаття утворилося у жовтні 1944 року. До цього часу слово «Закарпаття» не застосовувалось, і такої географічної назви не було. 

Якщо говорити про вина Закарпаття, то варто розглядати вина винятково радянської доби. Саме в той час у виноробстві нашого краю було знищено все, що можна було знищити. І якщо говорити про вина Закарпаття, то слід говорити про кріплені, десертні вина та про вина «Ізабелла». Наша ідея — повернутися до старих сортів, до культурних «європейців», які, за різними даними, з XVI століття культивувалися на нашій території», — пояснює Олександр Гарновдій.

У Асоціації виноградарів, виноробів та дистиляторів Закарпаття відзначають, що їм не повною мірою підходить та сортова база, яка була напрацьована на півдні України, насамперед через клімат. Більш наближеним є матеріал, напрацьований словаками, чехами та угорцями. 

Олександр Гарновдій, голова ГС «Асоціація виноградарів, виноробів та дистиляторів Закарпаття»

Беремо всі старі забуті існуючі сорти, плюсуємо, що прийнятно, від наших сусідів — і ось це та база, яку ми зараз готуємо. Заявка на формування географічного зазначення в нас так і буде називатись — «Вина Срібної Землі».

Збереження традицій та удосконалення виробництва

Винороби в об’єднанні намагаються зберегти всі раніше напрацьовані традиції. Прикладом є мукачівський фестиваль «Червене вино», який був заснований ще 1995 року. Під час воєнного стану фестивалі не проводяться (з безпекових і морально-етичних причин), але у січні відбувся конкурс вина «Червене вино 2024» у форматі підтримки географічного зазначення «Вина Срібної Землі». Отримали хороший результат: від останнього конкурсу середній бал виріс на 10 пунктів, і було лише кілька знятих позицій, а ще з’явилися нові імена.

У планах громадської спілки на 2024 рік організувати системне навчання, провести ще один конкурс вин у травні, оформити заявку на географічне зазначення та створити за грантові кошти від ФАО сучасну лабораторію з усією необхідною технікою, щоб перейти на виробництво, яке відповідає науковим підходам. 

«І точно цього року ми щось придумаємо з дистиляторами, їм теж варто започаткувати конкурс, теж потрібно думати про ГЗ. Адже коли ми «копнули» історію, то вона не менш цікава, ніж у виноробів», — додає Олександр Гарновдій. 

Популяризація малого виноробства 

В Асоціації виноградарів, виноробів та дистиляторів Закарпаття розповідають, що українці дуже погано знайомі з вітчизняним вином загалом і з регіональним, якщо брати Закарпаття, зокрема. 

Олександр Шершун, радник міського голови Мукачева з питань розвитку туристичної галузі міста, директор конкурсу «Червене вино 2024»