Перша – раніше анонсована "За що сь ня побила", друга буде на слова поета Павла Чучки. Цього разу Рокаші поклали на музику абсолютно несподіваний текст – "Я люблю гнуй".
Про це повідомляється у профілі гурту в соціальній мережі Фейсбук.
Безумовно, йдеться про певний епатаж, бо н тест вірша, написаногоа "баранинському" діалекті відомим українським гумористом, власником "прикольної" ужгородської корчми-музею "Деца у нотаря", дуже специфічний.
Я люблю гнуй, коли вун пахне,
коли'го чути вичар на цілой село,
коли у ньому курка зирня найде,
коли на ньому співать ситий воробок
Я люблю гнуй, коли вун од корови
коли барацки коло нього заквинуть,
коли вночи над ним літають сови,
а вдинь гнойовку мухи з нього п'ють.
Я люблю гнуй, коли гноять ним зимлю.
Я зимлю люблю, погноєну ним.
Коли в руках я дараб гною тримлю,
я знам, же я єм тої зимлі син.
Я люблю сісти на громаді гною,
далеко видіти з високого горба
и вупити з зеленими кертами
канчув червеного вина.
1984 р.