В Ужгороді згадуватимуть художника Павла Бедзіра

Василь Горват 15.07.2012 / 09:55:43
Належу до тих щасливців, хто встиг колись поспілкуватися з Павлом Бедзіром.80-ті роки. Тоді вперше я побачив цикл "Спалення змій" - динаміку форми, більш агресивний варіант "Дерев". Втім щодо агресивності, можливо, помиляюся. Ділюся враженням по пам яті. Відтоді Бедзір завжди поблизу. Його роботи є у Виноградові й Королеві, у місцевих кафе.

читачеві 10.07.2012 / 16:15:06
порівнювати мистецтво і талант Бедзіра зі шматком труби на стіні- це і є "абстрактні просторікування". а те, що сучасний обиватель і мислить по-обивательськи - ви ще раз довели...

Читатель 10.07.2012 / 13:52:41
Для Слов"янина 2.
Вы меня извините - то, что вы написали, это называется "абстрактными рассуждениями". А во-вторых, чтобы "включить мозг", достаточно выйти на ту же природу, и глядя на нее, представить себе, всё что угодно. Или даже не на природу. Оглянуться по сторонам, посмотреть на голые стены, представив себе, что это не стены, а кусок мирового пространства.

Или давайте - повесьте на стену простой кусок трубы, и скажите, что изобразили "отрезок жизненного пути". Будет "гениально", а потом все можно спихнуть на "дебила-зрителя".

2 Слов"янин 10.07.2012 / 13:10:18
Звичайно, легше сприймати мазанину в стилі "хатки-потічок-гори-небо-хмарка-пеньок..." Там, де треба "включити" мозок (якщо він є) і застосувати уяву (звісно, при її наявності),стає важче... і одразу лунають звинувачення в бік автора у демонічності і т.д... Звичайно, це не слов"янин недалекий у мистецтві, а Бедзир не так малював. Смішно. Глядач, відвідувач виставок, обиватель, на жаль, деградує (власне, як і читач)ДАВАЙ ЧТИВО І МАСКУЛЬТУРУ В МАСИ!!! куди йдемо і куди прийдемо?? А головне, що залишимо по СОБІ? Кому те, що створите ви, слов"янине, буде цікавим? От у чому питання...

Zoltán 10.07.2012 / 09:49:20
Поли бачи в последние 10 лет своей жизни, после того, как познакомились, часто гостился у меня. Можно сказать, стали друзъями, разговаривали друг с другом на "ты". Был очень интересным человеком, я не находил ничего демонического в его характере. Он часто голодовал. Как утверждал сам, специально делает голодовку, йога так предписывает. Но когда налили ему рюмочку, положили тарелку скажем с домашними колбасами, ни разу не отказался. Уверен, причина была голодовки очень простая: дома ничего поесть не имел, как и денег.
Любил фолософствовать. Причем на венгерском языке, потому что, как подчеркнул, философские книги читал только на этом языке. Несколько раз было такое: Поли бачи пришел к к нам. Сел на кухне, мы с женой накормили его. Потом начал громко раздумывать. Вопросы задавал, но его не интерсолвали наши ответы, он сам на них ответил. Он нас не видел, не слышал. Нам с женой надо было выскочить в магазин. Оставили говорящего Поли бачи на кухне. Через пол-часика вернулись, его нашли на том же месте, громко говорящи. Нам казалось, он даже не заметил, что нас так долго не было...
Он часто приносил нам в подарок свои рисунки. И старые и новые. У меня в кабинете две его работы: одна из 1965 года, другая из 2000 года. Посмотрю на них, и приятно споминать старого друга. И не верится, что вот уже десять лет не могу взять в мои ладони его черные от краски руки...

віктор 10.07.2012 / 08:59:46
де знаходиться галерея "Коридор" і о котрій годині захід?
..а взагалі дуже хотілось би побувати саме на виставці робіт ПБ.

Pavlo 10.07.2012 / 08:10:11
Що саме паскудного ви побачили у картинах Бедзіра?
Що саме для вас хитро*********** у його тврчості?
Чому розписуєтесь за народ, пане Слов"янине?

Слов'янин 09.07.2012 / 19:18:06
Якщо подивитись на картини Бедзіра, виникає почуття чогось паскудного, демонічного. Якщо почитати його інтерв"ю та думки, виникають такі ж самі настрої. Чому талановитого журналіста О. Гавроша тягне піарити художників з хитрови*****ю "філософією", художників, яких не сприймає український народ?