
За 40 років діяльності цей колектив здійснив понад 500 концертів у різних куточках Словаччини та за кордоном (Австрія, Болгарія, Польща, Угорщина, Україна, Чехія) і посів чільне місце серед колективів, які представляють різні нацменшини у багатонаціональних Кошицях. У 2005 році Міністерство культури і туризму України присвоїло йому звання «Український народний аматорський хор» «За збереження, популяризацію української культури та мистецтва за кордоном». А в 2010 році хор «Карпати» отримав найвищу нагороду Національного освітнього центру в Братиславі – медаль Даніела Ліхарда «За багаторічну мистецьку діяльність та збереження культурних здобутків русинсько-української національності в Словаччині».
Щодо керівника колективу, то це просто легендарна особистість. Уродженець Ужгорода, син греко-католицького священника Левко Довгович у 14-річному віці став політв’язнем і понад шість років провів у сталінських ГУЛАГах. Спогадами про цей період Левко Довгович поділився в книзі «Хроніка життя політичного в’язня №2А424» (2013, Пряшів). Щоб уникнути подальших утисків радянської влади, після звільнення він напівлегально дістався Чехословаччини і з тих пір наполегливо і невтомно працює на ниві української культури. Наш земляк є одним із найвидатніших представників української нацменшини у Словаччині. У різні роки він був віце-президентом і президентом Європейського Конгресу Українців, а також віце-президентом Світового Конгресу Українців. Разом із дружиною Оленою вони виховали трьох синів, два з яких продовжують диригентську справу батька.
Заслужений академічний Закарпатський народний хор із хором «Карпати» та Левком Довговичем поєднують довгі і плідні роки співпраці. За цей період наш колектив 18 разів відвідував з концертами своїх словацьких друзів – на ювілеї хору «Карпати», на знамениті Новорічні бали русинів-українців «Маланчині вечори» та інші події.
Не менш теплою і зворушливою виявилася й ця зустріч. Для участі в святковій події Закарпатський народний хор приготував яскраве музичне вітання: заслужена артистка України Яна Садварій у дуеті з юною хустянкою Валерією Попадинець подарували ювілярам закарпатську народну пісню «Не рубай ліщину» (обр.М.Кречка), Мирослава Ганжерлі виконала пісню «Євичка» (муз.І.Білика, сл.Т.Рибар, обр.для хору Н.Петій-Потапчук), а народний артист України Петро Матій – візитівку Закарпатського народного хору «Верховино, світку ти наш» (обр.Д.Задора). Художній керівник та головний диригент колективу Наталія Петій-Потапчук щиро привітала Левка Довговича та за дорученням Закарпатської обласної ради вручила ювіляру особливий цінний подарунок – наручний годинник.
Велику частину концерту було відведено зведеному хору, до якого ввійшли господарі свята, Заслужений академічний Закарпатський народний хор та Академічний камерний хор «Кантус» (керівник – Еміл Сокач). У супроводі Молодіжного оркестру «Музика Ювеналіс» та частини оркестру Опери Національного театру Кошиці зведений хор виконав словацьку пісню «Aká si mi krásna» Е.Сухоня, фрагменти з опери «Запорожець за Дунаєм» С.Гулака-Артемовського, «Ой, у лузі червона калина», «Коли ви вмирали» М.Гайворонського, «Наливайте, браття», «Молитву за Україну» та ін. Особливо велично і зворушливо прозвучала пісня «Реве та стогне Дніпр широкий»: Левко Довгович підкреслив, що саме цей твір він диригував 70 років тому у таборі, де організував свій перший хор. За диригентським пультом побували також сини Левка – Святослав Довгович (хормейстер і репетитор хору «Карпати») й Ігор Довгович, який є диригентом Опери Національного театру Кошиці та художнім керівником оркестру «Музика Ювеналіс». У концерті взяли участь солісти Кошицької Опери Мирослава Гаврилюк, Максим Куценко, Маріян Лукач та інші виконавці.
На урочистостях були присутні Надзвичайний і Повноважний посол України в Словацькій республіці Мирослав Кастран та Голова народної ради Словацької республіки Річард Раші. Пан посол назвав хор «Карпати» справжнім культурним форпостом, що об’єднує українців і словаків, зміцнює дружбу між нашими народами та дбайливо оберігає основи нашої ідентичності. На знак високої оцінки багаторічної самовідданої праці й збереження української пісенної традиції у Словаччині він вручив колективу подяку Міністерства культури України, вітальний лист Заступниці Міністра закордонних справ України Мар’яни Беци та іменні подяки хору «Карпати» й молодіжному оркестру «Музика Ювеналіс» від Посольства України в Словаччині.
Для Закарпатського народного хору ці листопадові дні були надзвичайно насиченими – напередодні поїздки до Словаччини колектив взяв участь у форумі, організованому Почесним консульством Литовської Республіки у м.Ужгород з нагоди 150-річчя з дня народження видатного литовського митця Мікалоюса Константінаса Чюрльоніса та блискуче провів свій авторський проєкт з талановитими дітьми «Зіркове майбутнє Срібної Землі». А 23 листопада хор виступив в Ужгородському греко-католицькому кафедральному соборі на відкритті IX фестивалю духовної музики – унікальній події, яка об’єднала хорові колективи греко-католицьких та православних семінарій в спільній молитві за український народ. Ужгород вперше приймав фестиваль семінарійних хорів «Ad fontes», заснований у стінах Львівської семінарії. Цьогоріч захід отримав статус міжнародного – до дійства долучилися семінаристи зі Словаччини та Угорщини.













Таїсія Грись