— Надіє Миронівно, на жаль, ми поступово забуваємо про натуральні продукти, зокрема хліб. Виробник пропонує широкий асортимент апетитного та смачного хліба й ми не замислюємося, як його зроблено.
— Справжній, тобто класичний та корисний хліб вимагає дотримання певних традиційних технологій, скажімо, від початку замісу опари до випеченої паляниці має пройти до семи годин. Той хліб цінний, у якому відбулися мікробіологічні процеси й у процесі цього накопичилися натуральні смакові та ароматичні речовини. До рецептур простого або класичного хліба входять борошно пшеничне, житнє, вода, дріжджі, закваска, сіль. Такий хліб, як «Орільський», «Боздоський», «Дарницький», «Український», «Хотинський», можуть вживати і малюки, і люди похилого віку, бо він необхідний для організму. Покращені сорти хліба — це вироби, збагачені такими натуральними добавками, як цукор, олія, патока, солод, родзинки та прянощі (кмин, коріандр, льон, кунжут, аніс). Процес його виготовлення також довготривалий. Покращеними сортами хліба є «Особливий заварний», «Пікантний», хліб з кмином, хліб з льоном, «Ужанський», «Закарпатський».
— У мене є знайомі, які везуть родичам в Угорщину наш так званий «заварний» хліб, бо там замовляють «Бородинський»...
— Хліб особливий заварний — аналог добре відомому хлібу «Бородинський». Назва походить від того, що, згідно з технологією виготовлення, частина борошна заварюється з солодом. До складу цього хліба входить патока або цукор. Справжній заварний хліб не відрізняється великим об’ємом, має солодкуватий смак, своєрідний аромат, темну м’якушку, довго не черствіє. Такий хліб добре смакує до багатьох страв: до борщу, під ікру, і... навіть з медом.
— А хіба можна нині обійтися без хімічних розпушувачів, коли йдеться про випікання здоби?
— Ми продовжуємо виготовляти здобу з застосуванням цукру, молока, яєць, жирів, сиру, маку, повидла, масла, патоки та меду, без застосування штучних харчових добавок для посилення смаку, кольору й аромату, без консервантів, які подовжують термін реалізації, без емульгаторів та стабілізаторів, що покликані зберігати задану структуру. Як розпушувач у нас на підприємстві використовуються виключно дріжджі, які мають натуральну основу.
— Надіє Миронівно, як можна пояснити офіційну статистику, згідно з якою Ужгород споживає за добу аж... 35 грамів хліба у розрахунку на кожного мешканця?
— Гадаю, через те, що хліб, вироблений приватниками, надходить без обліку та звіту, а тому й виходить, що ми споживаємо хліба майже... як у блокадному Ленінграді, хоча це аж ніяк не відповідає дійсності! А згідно з перевіркою Антимонопольного комітету, наше підприємство визнане монополістом за щодобовою реалізацією всього 6 —7 тонн, що є небагато. Насправді супермаркети й міні-пекарні виробляють десь близько 3 / 4 від усього хліба, який випікають у місті.
— Пригадується, кілька років тому міні-пекарні на якийсь час припинили роботу, й в Ужгороді був ажіотаж з хлібом.
— Тоді на ВАТ «Ужгородхліб», щоб забезпечити потреби на ринку хлібобулочних виробів, ми випікали хліба втричі більше, ніж звичайно. Велику відповідальність з забезпечення людей хлібом підприємство взяло на себе також під час повені 1998-го року. Хліб складали в мішки і вертольотом відправляли в Рахів, Виноградів, відвозили своїми хлібними машинами на Мукачівщину. Хліб реалізовувався також як безкоштовний. На відміну від приватників не ставили питання спершу про оплату, а потім про забезпечення продукцією, а давали людям хліб, а вже потім визначалися з купівельною спроможністю.
— Відомо, що хліб може «хворіти» на картопляну паличку, а це також небезпечно для здоров’я людей.
— У нас на підприємстві над цим працює контрольно-виробнича лабораторія, яка відстежує технологічні параметри приготування хліба: кислотність опари, кислотність тіста, кислотність тіста, кислотність готової продукції, обробляється тара з-під хліба тощо. Споживачам, які виявили такий хліб, я би порадила після того, як хліб викинуть, місце, де він зберігався, обов’язково протерти 3-процентним розчином оцтової кислоти, зберігати за можливості у прохолодному місці або ж унизу в холодильнику.
— Який асортимент продукції виробляється на «Ужгородхлібі»?
— З огляду на смаки й уподобання ужгородців, а також мешканців області ми пропонуємо до 60 найменувань хлібобулочних виробів, у тому числі близько 20 найменувань булочних виробів. У асортименті нашої продукції важливе місце займають так звані дієтичні сорти хліба, які рекомендуються хворим на цукровий діабет, атеросклероз, людям із захворюваннями нирок, печінки, шлунково-кишкового тракту. До рецептур таких сортів входять висівки, клейковина, мука кукурудзяна, рослинні жири. Особливу увагу приділяємо технології та якості таких виробів.
— А де можна придбати хліб «без синтетики» від ВАТ «Ужгородхліб»?
— Ми маємо фірмову торгову мережу, до якої входять 6 магазинів та 14 стаціонарних кіосків, через які реалізовується 50 відсотків продукції, та ще 50 беруть приватні підприємці, дитячі садки та школи, військова частина, супермаркети. Хотілося б мати більше підтримки з боку міської влади щодо розширення реалізації нашої продукції.
Людмила Сушко, РІО
01 червня 2007р.
Теги: