Свого часу така соляна кімната тут працювала. Протягом минулого року її вдалося відновити, але вже за сучасними технологіями, що допоможе нашим лікарям пульмонологічного профілю значно розширити лікувальні можливості.
— Під час створення у ВМКЦ Західного регіону галокамери використано 33 солеблоки загальною вагою близько 1 тони, які завезені із соляних родовищ Солотвина. Решта соляних елементів використано за технологією створення галокамер (напилення солі на стіни). На відновлення цієї кімнати було витрачено близько півтора року. Зокрема багато часу пішло на різноманітні роботи та узгодження: вивчення ситуації в регіоні, створення та погодження проектної документації, пошук виконавців робіт й самі роботи. Але це ще не остаточний варіант галокамери. У перспективі її планують переоснастити новим галогенератором, який дозволить більш точно відтворювати необхідну концентрацію сольового аерозолю для досягнення кращого лікувального ефекту.
Соляна кімната розрахована на 11 пацієнтів. Принцип лікування – до 10 сеансів (2 адаптаційних по 40 хвилин, решта — до 1 години).
В Україні також були засновані подібні лікарні, наприклад широковідомий спелеостаціонар підземного відділення Української алергологічної лікарні в селищі Солотвино Тячівського району Закарпатської області (в 1968 р.). Нажаль сьогодні солотвинські соляні шахти, через техногенні складові та часткове затоплення, вже закриті.
Науковці стверджують, що ефективність оздоровлення за допомогою соляних шахт може сягати 99%. У соляного лікування, яке є натуральним методом оздоровлення, зовсім не зафіксовано побічних ефектів. Такий метод дозволяє зменшити медикаментозне навантаження, а нерідко й зовсім відмовитися від хімічних препаратів. Разом з тим популяризація немедикаментозного лікування спонукає лікарів шукати різноманітні природні методи позитивного впливу на організм людини.
До речі, ще в давні часи монахи розміщували хворих із проблемами дихання в соляні печери і спостерігали покращення їх здоров’я. Потім, під час другої світової війни, жителі німецького містечка Еннепеталь використовували карстову печеру Клутерт як бомбосховище. Серед них були хворі на бронхіальну астму та інші захворювання бронхолегеневої системи. Виявилось, що перебування в печері спричинило значне покращення їхнього стану. В подальшому, завдяки клініко-експериментальним дослідженням, був започаткований новий напрямок із лікування захворювань органів дихання – спелеокліматотерапія.
Вадим Бакай, Регіональний медіа-центр МО України (Львів), для Закарпаття онлайн
спелеолог 2012-02-24 / 09:01:06
порівнювати галокамеру з соляними шахтами- те саме шо солярій з тропічним пляжем.
і я так хочу 2012-02-24 / 08:57:14
Ще пять бутилок на чотирьох і буде веселуха
сляний 2012-02-24 / 08:54:41
Останнє фото не в тєму- що робить в галокамері пацієнт госпіталю( в характерній робі), два пацанчики-школярі і молодиця з дискотеки?