Мукачівські волонтери зібрали 18 тонн харчів і 8 тисяч гривень

Додати до старості таких бабусь і дідусів принаймні дещицю радості намагаються мукачівські волонтери. Ось уже кілька років поспіль дітлахи з усіх шкіл району мало не щодня навідуються до самотніх і немічних, пораються по господарству, готують їжу, прибирають… Не за гроші. Просто так.

Нещодавно тимурівці Мукачівщини буквально за місяць зібрали майже 18 тонн продуктів і 8 тисяч гривень – усе для потреб людей похилого віку Ракошинської лікарні. Акцію «Милосердя» школярі-активісти провели у вересні-жовтні спільно з районним осередком Товариства Червоного Хреста.

Цьогоріч на Закарпатті найгуманніша організація світу відзначила своє 130-ліття – це на кільканадцять років більше, ніж по всій Україні. Крайова благодійність зародилася тут задовго до офіційної появи організації – ще за часів Австро-Угорщини.
У рамках місячника милосердя волонтери Мукачівщини допомагали стареньким й одиноким, впорядковували городи, опікувалися ветеранами Великої Вітчизняної війни, доглядали за могилами, пам’ятниками, обелісками полеглих воїнів.

6-А – найкращий

Такі волонтерські загони є в кожній сільській школі Мукачівщини. Однак найкращий – у Дерценській ЗОШ І-ІІІ ступенів. Цьогоріч її учні зібрали для Ракошинської лікарні Червоного Хреста продуктів харчування на суму більше 5 тисяч гривень. «Учні приносили з дому хто що міг, – розповідає Ольга Куштанець, заступник директора з навчально-виховної роботи Дерценської ЗОШ, – крупи, овочі, фрукти, варення, соки… Буквально за два тижні акції ми зібрали майже 2 тонни картоплі, 44 кілограми моркви, 70 кілограмів цибулі, 82 кілограми кольрабі, 8 кілограмів муки, 30 літрів томатного соку, 8 літрів олії тощо. Усе це відвезли до Ракошина».

Сам процес у школі виглядає так: кожен клас має свій куточок. За збором продуктів стежить черговий учень. Приносять усі – і початківці, і старшокласники. Відтак уся кількість продуктів підраховується, підбиваються підсумки, аби визначити найкращий клас. Цієї осені у Дерцені переміг 6-А.

Ольга Йосипівна каже, що такі конкурси неабияк стимулюють дітей – кожен хоче виграти змагання. Опісля всіх обов’язково нагороджують грамотами та іграшками від Червоного Хреста. Волонтерський рух у школі існує три роки, і наразі до загону входить 15 учнів. «Проте в благодійних акціях задіяні всі школярі, – зауважує. – Самі ж волонтери мають чіткий графік чергування і щодня збираються, аби допомогти стареньким і немічним у селі. Рубають їм дрова, підмітають подвір’я, копають картоплю… Окрім того, наші учні доглядають за пам’ятниками поблизу церкви і кладовища. Щороку запрошуємо до школи ветеранів на чай, влаштовуємо для них концерт. Діти охоче беруть участь в таких акціях, це їх гуртує, виховує у них повагу до старшого покоління.

Звісно, зі школярами проводиться колосальна виховна робота. Класні керівники розповідають їм про лікарню в Ракошині, як саме туди потрапляють дідусі й бабусі, чому вони там, для чого збираємо їм харчі. Ми пояснюємо, що з цих продуктів готують стареньким їсти, і як приємно, що саме з твоєї картоплі їх нагодують. Такі виховні години дуже добре впливають на дітей – вони аж горять ідеєю допомогти».

Марійка і її команда

Невтомний генератор ідей і найкращий закарпатський волонтер живе у мукачівському Страбичові. Марія Туряниця, учениця 11 класу Страбичівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, керівник волонтерського загону «Опікун» розповідає, що свій осередок створили, аби залучити дітей добровільно виявляти милосердя. «Наш девіз нескладний: добрі серця – це сади, добрі слова – коріння, добрі думки – квіти, добрі справи – плоди, – каже дівчина. – Проводимо різноманітні шкільні екологічні акції, турбуємося про ветеранів Великої Вітчизняної війни, навіть влаштовуємо засідання клубу бабусь та дідусів. Відвідуємо односельчан похилого віку, обробляємо присадибні ділянки, налагоджуємо зв’язки зі старенькими, які проживають за межами села. Доглядаємо за пам’ятниками, висаджуємо квіти, прибираємо, пораємося в городі. Проводимо ярмарок милосердя – продаємо учнівські роботи, аби зібрати кошти для дитбудинку в Чинадієві». До того ж, Марійка ще й режисер волонтерського театру – її загін ставить вистави під час благодійних акцій. У майбутньому дівчина бачить себе журналісткою й надалі хоче займатися улюбленою справою, яку не покидає вже п’ять років.

Марійчині колеги «по цеху» розповідають, що у волонтери їх привела саме подруга-керівник. «Спершу вона запросила нас відвідати односельців, подивитися, як усе відбувається, – каже Тетянка. – Ми з ними спілкувалися, вони щиро нам дякували, бажали здоров’я і просили прийти ще. З часом нас приймали вже як своїх. Не менш приємно порадувати діток, які не знають батьківської ласки. Наші вистави вони чекають із нетерпінням, а на знак подяки теж ставлять нам якусь сценку-сюрприз. Ми дуже до них прив’язалися…  Добро завжди повертається». «Благодійності, як і кожній справі, треба вчитися, – зауважує Марійка. – Відвідувати збори волонтерів, спостерігати за їх роботою. Спробувавши, розумієш, що робиш добру справу, виховуєш у собі духовні цінності, самореалізовуєшся, збагачуєш внутрішній світ...»

Під час нещодавнього місячника «опікуни» проводили акцію «Подаруй дитині радість» – збирали книжки, одяг для вихованців Чинадіївського дитбудинку. Ось чому, як пояснює Людмила Тромпак, заступник директора з навчально-виховної роботи Страбичівської ЗОШ, зібрали для Ракошинського хоспісу небагато коштів – частину традиційно віддали вихованцям інтернату. «Наші учні приносять із дому і теплі речі, і миючі засоби, і тістечка печуть… Звісно, наполегливих ми відзначаємо грамотами, іграшками – без активістів справа не рушить із місця. Проте ми впевнені: за їхні добрі вчинки їх нагородить саме життя. Милосердя не має цінника».

Директор школи Ганна Грешко каже, що волонтерство учням не заважає, а навпаки – дисциплінує, виховує. «Вони не тільки роблять хорошу справу, але й добре вчаться, беруть участь в олімпіадах, перемагають. Це не менш важливо. Адже можна успішно скласти всі іспити й тестування, проте так і не мати в серці поваги до старших, милосердя, співчуття. Тоді, вважаю, педагоги не впоралися зі своїм завданням. До того ж, ініціативу дітей охоче підтримують і їхні батьки».

Діє в цій школі й історико-краєзнавчий музей. Сюди до спеціальної «бабусиної скрині» дівчатка-волонтери збирають усю інформацію про ветеранів війни – їх у селі вже не зосталось, а також матеріали про відомих місцевих особистостей, їхні світлини, предмети побуту, записують розповіді, легенди, прикмети, дитячі пісні, забави… Поповнюють бібліотеку художньою та науково-популярною літературою. Одне з останніх надходжень – Федір Достоєвський. Книгу волонтери знайшли… на смітнику.

Добро повертається

У Великих Лучках волонтерство існує ще з початку 80-их років і вже стало доброю традицією. «У нашому загоні – 35 діток, – каже Надія Габовда, заступник директора з навчально-виховної роботи Великолучківської ЗОШ І-ІІІ ступенів. – Учні доглядають за історичними пам’ятками, досліджують історію краю, села, односельців. У школі навчається більше ста учнів ромської національності, з малозабезпечених сімей. Тож для них волонтери збирають продукти харчування, одяг, взуття, іграшки. Частину фруктів, овочів, консервацій віддаємо до сільської лікарні. Діти відвідують Ракошинський чоловічий монастир, допомагають по господарству, прибирають територію… А вдячні монахи дарують їм хрестики».

Цьогоріч на місячнику милосердя тутешні тимурівці зайняли почесне друге місце. На зібрані кошти вони купили для стареньких і немічних Ракошинської лікарні засоби гігієни, привезли багато харчів. «Вони так потребують нашої допомоги,  ласки, уваги, турботи, щоб не відчувати себе самотніми. – Зауважує Іринка Габовда, учениця 8 класу і керівник волонтерського загону Великолучківської ЗОШ.– Натомість ветерани війни розповідають нам цікаві історії минулих часів, як важко їм жилося. Ми закликаємо творити добро, адже ми люди… Не треба бути байдужими. Добро повертається сторицею».

Раїса Суровкіна, голова Мукачівської районної організації Товариства Червоного Хреста, розповіла, що під час цьогорічного місячника «Милосердя» 39 шкіл Мукачівщини зібрали для потреб Ракошинської лікарні харчі, 11 – кошти. Грошові пожертви зробили в основному ті навчальні заклади, які не змогли роздобути машини для транспортування продуктів. Відтепер їжею старенькі забезпечені на цілий рік.
«У селах нашого району проживає більше тисячі самотніх і немічних людей, – каже Раїса Іванівна. – Ветеранів Великої Вітчизняної війни – взагалі одиниці. Вони опиняються наодинці з власною бідою, нікому не потрібні, не в змозі дати собі раду.

Волонтери – їхня надія, втіха і поміч. А самі діти так стараються, так хочуть допомогти… Важливо не те, хто і яке місце на конкурсі кращого загону виборов, а результат. Крім того, на Мукачівщині діє спеціальна програма, за якою райдержадміністрація виділяє 100 тисяч гривень. На ці гроші ми купуємо до лікарні продукти, які швидко псуються (наприклад, хліб), медикаменти, миючі засоби, сплачуємо комунальні послуги. Ракошинська лікарня Червоного Хреста існує вже 19-ий рік саме завдяки цим програмним коштам і благодійним внескам. В Україні таких медичних закладів усього чотири».

Місячник «Милосердя» супроводжувала донорська акція у селах Бобовище і Лохово. 52 добровольці здали кров. Відвідали район і швейцарські благодійники на чолі з Паулем Бранденбергером. Цьогоріч завдяки їхнім старанням більше сорока інвалідів І та ІІ груп отримали близько 11 тисяч гривень. «За ці гроші вони матимуть ліки. Це найважча категорія недужих, вони не підводяться з ліжка. З них – 13 дітей зі вродженими патологіями. Більшість із села Ключарки. Навесні також допомогу отримали 63 мешканці Верхнього Коропця. Колись швейцарські бізнесмени купували для малозабезпечених сімей корів. Однак наразі для них це задорого – зросли ціни на худобу».

Як поводитися з людьми похилого віку, як бути ввічливими, як допомагати, чому не слід галасувати, школярам педагоги пояснюють на виховних годинах. Учні й самі все розуміють: бабусі й дідусі можуть ще злякатися й розхвилюватися… Та волонтерам, за словами Раїси Іванівни, старенькі щиро радіють і довіряють, адже добре знають своїх маленьких помічників.

Теги: волдонтери, милосердя

2 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати