За багатством експонатів галерея у Пийтерфолво поступається хіба що Закарпатському обласному художньому музею. А зібрав ці картини колишній голова колгоспу «Прикордонник» Андор (Антонін) Біров. У 1986 році за його ініціативи у колишньому панському маєтку було відкрито картинну галерею, в якій нині зберігаються полотна найвідоміших художників Закарпаття. Одну частину картин голова колгоспу особисто вибирав та купляв, а інші були створені під час пленерів. Художники приїздили до села, мешкали тут і шукали підходящі теми.
У галереї зберігається понад 200 картин найвідоміших закарпатських митців. Серед них – Антона Кашшая, Василя Габди, Володимира Приходька, Василя Скакандія, Володимира Микити та багатьох інших. При чому не по одній – від кожного з десяток і більше. Прикро згадувати, але факт був - декілька найцінніших робіт, зокрема полотна Йосипа Бокшая, безслідно зникли у 2002 році під час зухвалого пограбування...
Нині музей перебуває на балансі сільської ради. А гроші на ремонт отримали завдяки гранту з Угорщини на 9 мільйонів форинтів.
Цю будівлю досі у селі називають замком – а саме «Дьордькоштей». За іменем колишнього власника.
Міністр сільського господарства Австро-Угорщини збудував цю резиденцію у 1896 році. У 1944 році тут створили прикордонну комендатуру, а у 1948-му – розташувалися класи…
Народився угорський урядовець у Хусті, а мешкав з родиною у Будапешті. Але чомусь повернувся на Закарпаття.
Серед експонатів – макет пам’ятника, встановленого на Верецькому перевалі. Виконав його мукачівець Петро Матл. Він бачив його як «каплицю для всіх народів, які протягом багатьох віків проживали поруч. Це свого роду символ єднання». Не зрозуміли…
Ще один макет – кінна фігура керівника визвольної війни угорців Ференца Ракоці ІІ, виконана Михайлом Беленем. Такий пам’ятник мали встановити у Вилоку. Однак встановили Турула.
Книга відгуків галереї-музею починається з серпня 1986 року. Один з перших записів – від угорця, культурного діяча Закарпаття ДьордяДупки.
Іда Борбель, директор галереї показує як у радянський час передовиків колгоспу малювали найвідоміші закарпатські митці – Володимир Микита, Василь Скакандій, Василь Габда, подружжя Медвецьких…
Завдяки цьому люди почали спочатку приходити до галереї, аби просто подивитися на знайомих. А згодом деякі з них зацікавились й високим мистецтвом…
Є тут і куточок пам’яті великого друга галереї – закарпатського художника Павла Балли...
«Шкода лише, що дуже мало туристів приїжджає до нас, - зітхає Іда Аронівна. - Хоча для цього в селі створені всі можливості…»
Олександр Ворошилов, фото автора. Голос Карпат
Ember Zoltan 2011-11-22 / 19:16:54
А жаль, что турситы не приезжают, ведь там не только галерея уникальная. Там и прекрасный парк отдыха и рядом сканзен, и люди живут там очень добрые. Я знаю, я тоже угочанский!
Пан Баклажан 2011-11-22 / 16:02:06
Там сигналізація, по-перше.
По-друге, крадії й так знають, де що є - а ось туристи та й закарпатці про цю галерею знають мало, їм дуже корисна буде ця інформація
знавець 2011-11-22 / 13:00:22
Тепер прийдуть красти й те,що залишилося...