Багато з них адресовані дітям. Серед них "Хатка незвичайна", "А я собі невеличка", "Іди, іди, дощику" та інші. Вагоме місце займає і патріотична лірика. Зокрема йдеться про книжку "Живу тобою, Україно!", яка нещодавно вийшла у світ і присвячена 20-річччю незалежності України.
Збірка складається із чотирьох тематичних розділів: "Люблю Україну за сади квітучі", "Знедолені кривдою", "Щоб цвіла долина і всміхались Карпати", "І ми за руки всі візьмемось, один одному усміхнемось". Тематична палітра книжки дуже багата, сповнена патріотичних та філософських ідей, щирих та глибоких почуттів любові до людини, природи, світу.
Багату образність її віршів у своєму огляді її творчості відзначив заслужений працівник культури України Василь Габорець. Ще у 1988 році літературний критик Василь Поп писав: "У своїх віршах С.Сорока звертається до тем Батьківщини, пам'яті, миру, пише про ціну душевного добра і ласки... Любить слово точне, економне, не гучне".
Нині авторка досягла своєї творчої зрілості, має чітку громадянську позицію, багатий життєвий досвід. Її болить доля України, сьогодення і майбутнє держави. Поетеса бачить і розуміє, що відбувається у країні, і знає, як можна змінити наше життя на краще, побудувати вільну і щасливу Україну, де пануватиме добро, мир і злагода. У вірші "Скажи мені ти, рідна Україно", аналізуючи причини духовної та економічної кризи вона пише:
А хто сказав,
Що наш народ не знає щось, не вміє,
Чи не так мислить, щось не розуміє?
Біда в тому, що вірить, жде, надіється,
Що щось колись само собою зміниться.
Поетеса апелює до нашого розуму, почуттів, спонукає до активної життєвої позиції. Вона закликає нас жити Україною, щодня щось робити для неї. Михайло Федака у своїй статті про збірку "Живу тобою, Україно!" висловлює свою вдячність авторці цієї збірки "за почуття любові до нашої спільної, нашої єдиної матері-України, за прилучення нас до милих деталей, які й насправді виявляють і втілюють красу і велич нашої рідної землі".
Володимир МИШАНИЧ