Закарпатське Буштино висловилося проти проекту будівництва регіональної сміттєсортувальної станції

Буштинець 2011-04-04 / 21:49:00
Дорога "оксана" ! Чому ж ти так зневажливо ставишся до свого імені і пишеш його з малої букви ? Чи може це чергова анонімка Прес-центру Тячівської райдержадміністрації адже кому охота було б передруковувати таку обємну листівку та ще під копірку до останньої коми...
ІА яка твоя особиста думка щодо майбутнього Буштина-смітника ?
Хто з буштинців згідний приймати в нашому селищі відходи як мінімум з усього району а насправді з половини області ?
Подивіться яке свавілля робиться за останні 3-4 тижні : звідусіль грузовиками завозять сміття до селища і по наглому висипають у самих видних місцях, наприклад на вїзді Буштино з Стеблівки. Куди тільки дивиться влада яка так піклується за екологію Буштина і де наша селищна рада , виконком, дільничі міліціонери..
Стосовно листівки хочу сказати - не смішіть народ цифрами сплачених податків та виплачених зарплат - всім зрозуміло що то файні казочки, як і те що сміття буде сортуватися та вивозитися за межі області для переробки і це покращить екологічний стан селища..

Еколог 2011-04-04 / 17:22:00
Державне управління екології та природних ресурсів
Міжвідомча науково-дослідна лабораторія охорони природних екосистем
Карпатський біосферний заповідник

Збережемо рідкісні залишки
гляціальних дібров в околицях селища Буштина!

Залишки дібров в околицях селища Буштино мають величезне наукове і практичне значення. Для того, щоб краще зрозуміти цінність і важливе наукове значення Буштинських дібров, зробимо невеличкий екскурс у геологічну історію Земної кулі та історію розвитку рослинності північної півкулі Землі.
Сьогодні ми живемо в еру нового життя, або кайнозойську еру, яка розпочалась близько 65 мільйонів років тому. Кайнозойську еру поділяли на 2 періоди: третинний і четвертинний.
В третинному періоді в північній півкулі, в тому числі і на Закарпатті, був теплий і вологий клімат, який сприяв розвитку багатої теплолюбної рослинності тропічного і субтропічного характеру. Відомо, що австрійський ботанік, професор Ф.Пакс в околицях села Куштановиці (Мукачів¬ського району) знайшов відбитки і залишки віяло¬вої пальми, яку згодом передав на збереження у Віденський природознавчий музей. В кінці третинного періоду розпочалося похолодання, і впродовж тривалого часу формувалася льодови¬кова (або гляціальна) епоха, яка існувала десь 12-13 тисяч років тому.
Переважна більшість теплолюбних рослин загинула, частина з них прис¬тосовувалась до змінених кліматичних умові мігрувала в місця в яких не було льодовиків. Ці місця в науці називаються льодовиковими сховищами, або льодовиковими рефугіумами. Карпатські гори в льодовикову епоху два рази вкривались льодовиковою кригою. Сліди льодовикової епохи можна бачити і сьогодні, наприклад, під горами Близниці (1883 м н.р.м.). У підніжжях цих вершин можна побачити озерця льодовикового поход¬ження, морени (наноси піску, каміння, гальки тощо). Значна частина теплолюбної флори заги¬нула, а частина переселилась (мігрувала перед льодовиковою кригою в низовину на Закарпаття) в Мараморошську котловину, яка була льодови¬ковим рефігіумом. Зокрема, мігрантом із гір були такі цікаві рослини, як нарцис вузьколистий (Narcissus angustiforius Curt.), нечуйвітер оранжево-жовтий (Hieracium aurantiacum L.), чемериця та деякі інші види. Отже, нарцис в урочищах Дуброви і Дубки є свідками льодо¬викової епохи.
В льодовикову епоху з півночі з арктичної зони, зокрема, з тундри і тайги, перед льодовико¬вою кригою мігрувала на південь і захід тундрова і тайгова флора сибірських хвойних лісів. В льодо¬викових рефугіумах з настанням четвертинної епохи вона змішувалась з рівнинною і високо¬гірною флорою. Так, в Закарпатській низовині Мараморошській котловині на тисячах гектарів (Мукачівський, Берегівький, Хустський, Тячівський райо¬ни). Сформувались рівнинні широколистяні Дуброви в живому наземному покриві лісу з білими сфагновими, частково зеленими тайговими мохами. За радянської влади ґрунти під болотними широко¬листяними лісами за участі тайгових сфагнових мохів внаслідок осушувальної меліорації пере¬сушені і по суті знищені. Вирубані такі діброви і в Хустському районі, в околицях сіл Сокирниця і Стеблівка та в інших місцях, жалюгідні залишки є в Малетовй Мочарці, Дубровах, біля потока Помийниці- всього на кількох десятках гектарів. Зараз нам ці ліси треба берегти, як святиню, щоб і наступні покоління могли не тільки дізнатися про них з наукових статей, а і безпосередньо бачити і вивчати подібні залишки льодовикової епохи на терені буштинських дібров, де знайшли собі притулок і деякі квіткові рослини гості Сибіру півники Сибірські, ряд інших мігрантів, наприклад, таких зі степової зони, як перстач білий (Potentilla L.) з середземноморської області гадюча цибуля занедбана (Muscari botrioides (L.) Mill), шафран банатський (Crocus banaticus J.Gaj).
В буштинських дібровах зростають такі види рослин, які занесені до другого видання Червоної книги України: шафран банатський, білоцвіт весняний (Leucojum vernum L.), нарцис
гладіолус болотний (Gladiolus palustris Gandin), півники, перстач білий занесені до регіональної Червоної книги.
Слід зазначити, що гляціальні діброви Буштина дуже близькі за своїм походженням та структурою з відомим державним заповідником в околицях м.Ніредьгаза (Угорщина) і який називається "Баторлігет". Обидві ці заповідні ділянки формувались водночас в першу фазу післяльодовикової фази і являли собою єдиний природний комплекс. Згодом за радянських часів значні площі льодовикового рефугіуму. що складали в Закарпатті "Чорний мочар" площею до 16 тис. Га були меліоровані з застосуванням осушувального принципу меліорації, залишилися лише жалюгідні за площею ділянки Буштиських гляціальних дібров. Ці ділянки мають дуже важливе наукове значення як еталон гляціальних дібров льодовикової епохи. Ботанік УжНУ А.В.Мигаль включив у план своїх досліджень шафран банатський, який був одним з об'єктів захисту кандидатської дисертації.
Буштинські діброви мають важливе гідрологічне значення, бо підтримують нормальний режим вологості в навколишній місцевості. Коли б були ці ліси знищені, то вся околиця селища Буштино могла б перетворитися на суху толоку-пустелю. Селище Буштино досить швидко економічно розвивається і згодом переросте в місто, тоді гляціальні діброви змогли б виконувати ще й функцію зеленої зони.
Шановн і землякі буштинці, збережімо зелену перлину "Дуброви" для наших дітей, майбутніх поколінь.

Буштинець, академік ЛНВШ, доктор біологічних наук, професор, заступник
голови громадської ради з питань екологічної політики, науковий керівник
МНДЛ ОПЕ, член науково-технічної ради Карпатського біосферного
заповідника Василь Комендар

оксана 2011-04-04 / 16:47:00
Мені вчора вкинули в поштову скриньку цей лист. Хочу. щоб і ви його прочитали
Шановні буштинці!
Тячівський район найбільший в Україні. Населення складає 172,5 тисяч чоловік, що проживають у 62 населених пунктах, 29 з них мають статус гірських. Через гористу місцевість та відсутність земельних ділянок, лише в 32 населених пунктах облаштовані сміттєзвалища, які відповідають санітарно-гігієнічним та екологічним нормам. Паспортизовано з них тільки десять.
Щорічно населенням та підприємствами викидається близько 100 тисяч тонн твердих побутових відходів. За останні 10 років у районі накопичилося понад 1 мільйон тонн відходів, які розкладаючись, потрапляють в землю, з ґрунтовими водами розноситься на великі території, в колодязі та річки, що є великою загрозою виникнення небезпечних інфекційних захворювань.
Крім того, в м. Тячів та селищах Буштино, Тересва, Солотвино та Дубове паводками 1998-2001 років зруйновано каналізаційні очисні споруди. Щорічно в річки району без очистки скидається близько 300 тис. м3 стічних каналізаційних стоків.
Єдиним виходом з цієї ситуації є будівництво сучасних сміттєсортувальних заводів. які дадуть змогу сортувати та вивозити на вторинну переробку.
Державною адміністрацією залучено інвестора - ТОВ «АНТ - ГРУП», який вкладає близько 9 мільйонів 400 тисяч євро в будівництво сучасного сміттєсортувального заводу, що використовує європейські технології та обладнання. Йдеться про підприємство з сучасними технологіями сортування та вивезення сміття за межі області для переробки. Цим шляхом іде весь цивілізований світ, іншого виходу немає. Такі заводи стоять і працюють в містах Чехії, Словаччини, Угорщини. Австрії та інших країнах Європи.
Загрози здоров'ю людей, погіршенню екологічної ситуації вони не створюють.
За їх діяльністю здійснюється жорсткий санітарний та екологічний контроль.
Крім того, тільки від зміни цільового призначення землі селище отримає понад 1 мільйон 500 тисяч гривень. Щорічно від орендної плати за землю буде сплачуватись близько 120 тисяч гривень. При введенні заводу в експлуатацію на розвиток соціальної інфраструктури селища буде сплачено від 500 тисяч до 1 мільйона євро.
Річний дохід підприємства складатиме близько 3 мільйона євро, з яких тільки податок на додану вартість - 600 тисяч євро.
Витрати підприємства на виплату заробітної плати щорічно складатимуть від 239 до 500 тисяч євро в рік.
Діяльність вказаного підприємства - це:
- додаткові надходження в бюджет селищної ради;
- нові робочі місця - 120 чоловік;
- покращення добробуту громадян;
- значні надходження в Пенсійний фонд.
Не вірте пліткам про те, що це підприємство матиме негативний екологічний вплив на прріродне середовище. їх розповсюджують ті, які нічого корисного не зробили для людей, й не хочуть, аби принесла людям користь і нова влада. Все це робиться з політичною метою--створити негативний імідж влади, що домагається позитивних змін на краще.
Діяльність заводу навпаки покращить екологічний стан селища.
Підприємство обслуговуватиме виключно Тячівський район, з інших районів сміття до нас завозитися не буде.
З повагою,
Прес-центр Тячівської райдержадміністрації

Василь 2011-04-04 / 16:24:00
Ось інформація про "АНТ-ГРУП":

Общество с ограниченной ответственностью "АНТ-ГРУПП"
ЕДРПОУ: 34809283
Свидетельство плательщика НДС: нет
Статус: зарегестрировано
Адрес: 01014, г.Киев, Печерский районул.Струтинского №6

Компания АНТ-груп предотавляет услуги проффесионального переезда в городе Киев.
Услуги:
-перевозка мебели
-переезд офиса
-переезд квартиры
-переезд дачи
-токелажные работы
-разнорабочие
-грузчики
-грузоперевозки
-офисный переезд
Цены на работы — минимальные. 35 грн. за час.

Контактная информация
Контактное лицо: Николай Лаунчеренко
Сайт компании: http://kiev.prom.ua/cs162570-ant-grup
Общая информация
Название: ООО «АНТ-груп
Адрес: Приречная 5, Киев, Украина, 01000
Телефон: 097 612 24 58 093 915 53 01

Это дочерное предприятие российской компании ОАО "Экологический альянс" (г.Москва)

Небайдужий 2011-04-02 / 14:04:00
Проблема утилізації сміття зараз дійсно актуальна, як ніколи.Але вирішувати проблеми половини області за рахунок громади одного селища,як мінімум неправильно.Потрібно шукати якиїсь інший вихід,наприклад міні-переробні заводи.Думаю мешканці Буштина і інших сіл,аж ніяк не були б проти розміщення на виділеній ділянці переробного комплексу для Буштина,Вонігова і Новобарова,але робити в себе дома сміттезвалище для інших розумні люди не дозволять!І ні один розумний інвестор не пійде проти волі громадян!Собі ж дорожче вийде.До речі місце де планють подувати комплекс,це частина території колишнього аєродрому звідки колись літав регулярний авіарейс-"Буштино-Ужгород" і одна з небагатьох великих рівних ділянок у цьому регіоні,яка може бути використана для більш привабливих так корисних для селища проектів.Також недалеко знаходяться залишки реліктового поля нарцисів,яке було бездумно переорано за рядянських часів.Так само бездумно діє нинішня влада.Схаменіться і шукайте інше місце!

Буштинець 2011-03-31 / 21:09:00
Дякуємо за порозуміння та підтримку. Може в кого є потрібна нам інформація або ідеї - будемо раді любій допомозі.

romchyk 2011-03-31 / 04:24:00
Так, багатозначні цифри з знаком евро затьмарюють і розум і совість багатьох наших чиновників, в цому нема нічого нового. Вони, без вагань, ладні продати рідну батьківську землю з усіма цінностями, а потім спокіино втекти подалі від гріха і навіть не згадувати про вдіяні лиха. А сміття всеж переробляти треба! І для цього є вже албтернативні рішення. Їх достатньо, алеж великих грошеи чиновникам вони не принесуть! Но а нам зостається лише боротись за здоровя свое та своїх дітеи.

NEXT 2011-03-30 / 23:12:00
Заводу НІ ! Річ в тому , що з початку треба дисциплінувати людей , а потім говорити про зміни , але не ті , які нам пропонують інвестори з Росії . Так , вони збудують завод , а що нам потім робити ? Відповіть одна , склавши руки вмерти від забрудненного повітря і води .

Жінки БУШТИНА! 2011-03-30 / 20:29:00
Наше селище, Буштино, яке було одним з найкращих сіл Закарпаття,хто про це ще памятає,не заслуговує бути сміттєзвалищем для області.Це була рекреаційна зона де фукціонував міжнародни табір "Тиса",
звіринець,рідкісний дендропарк.ліс який зберігся з льодовикового періоду,єдиний на Україні і його рослини занесені у Червону Книгу України.Ми кажемо ні! шукайте інше місце.

Vlad 2011-03-30 / 15:54:00
Підписи збирав не ГОЛОВА, а люди, яким не байдужа доля селища. Нас би влаштував СМІТТЄПЕРЕРОБНИЙ завод з повним циклом переробки, але перед цим треба було б ознайомитись з усіма його технічним, екологічними і іншими характеристиками і отримати висновок ЕКСПЕРТІВ! А тут... На такий завод ми не згодні!!

Експерт 2011-03-29 / 12:43:00
Так точно, пане (пані?) Чікі.
Цей конфлікт безкінечний.
На Берегівщині селяни не бажають нового районного смітника близ с. Яноші,і мають рацію - там йому явно не краще місце.
На Виноградівщині, за с. Гудя, місце взагалі аж ніяк не годиться - вологе, неподалік Тиси і поруч з Румунією.
А ось колишній військовий полігон за Широким не дали - то вже необгрунтовано, тут чисто емоції і політика. І недоробка влади, яка почала давити і хитрити, за давньою звичкою, інакше не вміють.
З буштинським випадком слід ще розбиратись, якісь дуже фантастичні там цифри щодо окупності, не віриться.

Але правду маєте - десь таки доведеться зводити полігони і сортувальні цехи, причом не один і не два. І завжди місцева громада буде проти - треба до цього готуватись.

Біда в тому, що в людей немає віри владі та її проектам, а у влади немає бажання працювати відверто і чесно

Чікі 2011-03-29 / 11:20:00
Дурь перша: все одно на території котроїсь громади треба ставити полігон. Тому потрібне правильне і вольове рішення регіональної влади, а вона сикошна.
Дурь друга: так швидко зібрані підписи свідчать про те, що сільський голова це ініціював. Де гарантія, що він це зробив не для шантажу інвестора ("а тепер дайте мені на лапу, і я вшитко порішаву")
І дурь третя: інвестор (якщо він розумний) мав спочатку підготувати громадську думку. Те, що цього не було зроблено, свідчить про несерйозність інвестора.

Експерт 2011-03-29 / 09:53:00
Назва російської фірми - "Енергетичний альянс" (а не "глянс").
Заявлена потужність в 100 тисяч тонн - це 400 тисяч кубів сміття, для порівняння, офіційно на все Закарпаття утворюється 1 мільйон. Тобто, йдеться про "переробку" 40 % всього обласного сміття.
При цьому навіть досягти рівня в 50 % вилученої корисної сировини не вдасьться. Це результати розвинених країн після десь 10-15 років роботи з населенням, яке вчать попередньому сортуванню сміття.

Я 2011-03-29 / 08:25:00

Правильно, легше все сміття в річку викидувати. *******