Варто відзначити, що це вже друга серія зустрічей, присвячена дням Карпатської України, ініційована громадським середовищем краю. Так на 70-ліття відзначення до області було запрошено онука політичного натхненника та провідника ОУН Степана Бандери. Цьогоріч учасниками заходів були не менш імениті гості: Віктор РОГ, помічник генерального секретаря Світового конгресу українців, автор серії публіцистичних книг, розвідок та досліджень; Ярослав ІЛЛЯШ, редактор газети "Терен" (м. Київ), виходець з Мукачівського району; Святослав ЛИПОВЕЦЬКИЙ, історик-публіцист, засновник видавничого проекту "SERVUS", м. Тернопіль; Сергій КУЗАН, Голова ВМГО "Молодіжний націоналістичний конгрес", м. Київ; та Михайло ПЕТРИЧКО, ветеран визвольних змагань, учасник "Карпатської Січі", с. Чинадієво Мукачівського району.
Приємне враження складала атмосфера в кожному містці, де проходили презентації. Крім заповнених вщент залів були приємні запитання і цікаві обговорення. Особливо жваво спілкувались з гостями молодь університетів. Вона охоче розпитувала про героїку своїх однолітків в часи Карпатської України, а також оцінку сьогоднішній політичній та історичній ситуації в незалежній державі, умовам друку книжок націонал-патріотичного спрямування та реакції на їх появу в українському суспільстві й за його межами.
Під час своїх виступів Сергій Кузан відзначав, що молодь сходу активно цікавиться національно-визвольними змаганнями в Україні. Подібні презентації на сході країни збирають багато людей. Молодь намагається пройнятися усім спектром подій, які країна пережила будучи в різних політичних устроях та конфігураціях. В той же час, молодіжна організація, яку очолює Сергій, сприяє патріотичному вихованню книговидавничою діяльністю, проведенням всеукраїнських молодіжних змагальних таборів, організацією зустрічей з цікавими особистостями, тобто – створенням відповідних умов для повноцінного та об'єктивного виховання молодого українця.
Ярослав Ілляш розказав що, на відміну від Закарпаття, в інших областях існують певні труднощі з приміщеннями для зустрічей та презентацій, які виникають під час поїздок Україною, особливо це стосується сходу. Більшість з них грунтуються на боязні місцевих бібліотек та інших культурних середовищ надавати приміщення для заходу через потенційні проблеми з місцевою владою, яка негативно ставиться до такої просвітницької роботи. Тим не менше, їм досі вдавалось здійснювати заплановані заходи, і як вдячність отримували величезну кількість цікавих і охочих поспілкуватись.
Презентуючи книгу "Березневі дні Карпатської України" Віктор Рог розповів про історію, яка передувала виявленню цінних мемуарів Василя Филиновича у фонді "Український музей" Національного архіву Чеської Республіки (м. Прага), що стали предметом випущеної книги. В них, відомий український військовий та громадський діяч, виходець з м. Суми – Василь Филонович, описує передумови проголошення Карпато-Української держави, зовнішньо– і внутрішньополітичну ситуації в ЧСР та Підкарпатській Русі; дискусії на сторінках партійної преси про причини поразки Карпатської України і її винуватців, та погляд автора на ці проблеми; українсько-чеське й українсько-угорське військове протистояння та власне перебування в угорському полоні. Доволі цінною є розповідь автора про дії угорської окупаційної влади щодо населення і захисників Карпатської України. Спогади містять велику кількість маловідомого фактичного матеріалу, його аналіз, оцінки автора.
Святослав Липовецький розповів про роботу видавничого проекту "Servus" та його книжки, які присвячені тематиці визвольних змагань в Україні XX століття. Їхня специфіка полягає в тому, що всі вони розраховані на непідготованого читача, який хоче відчути загальний настрій подій тогочасся. Тому подібні видання стануть цікавими а корисними будь-якій грамотній людині, не залежно від освіти та роду занять. Останньою їхньою роботою є книга "ОУН-бандерівці, фрагменти діяльності та боротьби", яка є унікальним продуктом. Адже там в стислій і напрочуд ілюстрованій формі викладена історія подій визвольних змагань, серед яких один з найбільших світових феноменів, боротьба за Карпатську Україну.
Особливою частиною презентації було спілкування з Михайло Петричком. Світлий розум та глибокі думки цього 86-річного чоловіка не могли залишити байдужим жодного з присутніх. Пан Михайло розповідав про тодішню атмосферу, яка панувала в краї, настрої громади, повагу та боязнь з боку чеської влади, захопленість польського та угорського офіцерства героїкою молодих хлопців, які ставали без зброї під кулі, життя в концентраційних таборах та тамтешню просвітницьку діяльність, місячне перебування в камері смертників та силу віри в Бога, і ще багато захоплюючих та цікавих речей.
Ввечері всі охочі мали нагоду поспілкуватись в неформальній атмосфері Закарпатського "Громадського центру", де кожен мав нагоду поділитись враженнями від прожитого дня, від почутого та побаченого.
Як зазначив один з учасників обговорення, депутат Закарпатської обласної ради, випускник історичного факультету УжНУ, директор ВАТ "Ужгородський Турбогаз" Михайло Качур, подібні просвітницькі зустрічі та тісні спілкування є ефективнішими, ніж тисячі висловлювань і подяк протокольного жанру. Саме вони дозволяють невимушено та цікаво дізнатись про великі справи та цінні здобутки наших предків заради нашої державності.
15 березня аналогічні зустрічі відбулись в Іршаві та Міжгір'ї, з відвідуванням Красного поля поблизу міста Хуст.
Керівники Закарпатського "Громадського центру" Володимир Феськов та Олександр Солонтай відзначають, що це не останні цьогорічні зустрічі присвячені темі Карпатської України. Зокрема, в найближчих планах є відвідини нашого краю видатними науковцями: філософом-релігієзнавцем Мирославом Мариновичем та істориком Володимиром Сергійчуком.
гентош 2011-03-16 / 15:05:00
Русини, словаки чи поляки говорять на мовах подібних до української, але я щось не чув, щоб поляки говорили, що вони (українці). Та і українці не говорять, що вони поляки. Якщо українці теж згадають своє древнє історичне імя - РУСЬ, яке вони втратили, то русини не проти того, щоб українці називали себе РУСИНАМИ,
2011-03-16 / 12:07:00
все правильно - це земля русинів (українців) і ми заслуговуємо на повагу
гентош 2011-03-16 / 11:41:00
Прикарпатська Русь - це історична територія русинів з сивої давнини до наших днів. Цей народ заслуговує на повагу.