Днями на офіційному сайті Братства з'явилась інформація, в якій наводяться історичні факти, що, на думку її авторів, засвідчують незаконність та аморальність встановлення зазначеного пам'ятника. Також козаки пишуть:
"Козаки Братства особисто знайомі із свободівцями, які були заарештовані на Верецькому перевалі. Вони занепокоєні сьогоднішньою ситуацією, що панує на Закарпатті, тому повністю підтримують активістів ВО "Свободи":
"З головою закарпатської "Свободи" Олегом Куцином ми познайомилися у липні 2010 року. Пан Олег запросив козаків Братства "Сокіл" долучитися в якості інструкторів до проведення щорічного вишкільного патріотичного табору на Верецькому перевалі в Карпатах, організованого Молодіжною Громадською Організацією "Сокіл" та Закарпатською обласною організацією ВО "Свобода".
Комендантом табору був Томаш Лелекач, який був також заарештований 19 лютого.
Метою участі козаків Братства у таборі на Закарпатті було проведення вишкільних занять з українського прикладного рукопашу гопки-спас, зміцнення та розвиток українського сокольського руху.
На Закарпатті ми стали свідками ганебних явищ, про які в центральній чи східній Україні мало хто здогадується. Крім усіх цих угорсько-імперських монументів нас неприємно вразило розуміння того, що в деяких районах Закарпаття відбувається неприхована мадяризація українців. Виявляється в деяких населених пунктах немає навіть українських шкіл і діти вимушені відвідувати угорські школи. В результаті ми побачили, як українські діти з Виноградівського району Закарпатської області спілкуються між собою угорською мовою. Тільки через кілька днів перебування в таборі разом з українською молоддю з Львівщини і Закарпаття вони позбавилися почуття меншовартості і перейшли на рідну мову.
Перший табір на Верецькому перевалі відбувся у 2009 році – через 70 років після трагічних подій 1939-го. Ідея таборів на Верецькому перевалі полягає в відновленні пам'яті про карпатських січовиків, пошуку їхніх останків і подальшого нормального перепоховання. Адже схили перевалу усіяні кістками українців, а влада до цих пір не спромоглася хоч якось виправити ситуацію.
Крім того, закарпатські свободівці, і особисто Олег Куцин, посприяли виданню книги "Героїчний чин Карпатської України" Василя Гренджі-Донського – українського письменника, учасника подій 1939-го року, який пройшов угорські в'язниці і концентраційні табори, зібравши серед в'язнів-українців свідчення про події війни з Угорщиною і мадярські звірства.
Звичайно, антиукраїнські сили в Закарпатті не можуть спокійно спостерігати за активною діяльністю українських патріотів, через те і було організовано вищезгаданий арешт і судилище.
Події останніх років свідчать, що терпець українців урвався і протестові настрої набувають все більш радикальних форм. І це закономірно, з огляду на те, що так звані цивілізовані методи протидії наступу на права українців фактично вичерпано. Абсолютно зрозуміло, що всі, хто бажають поживитися і потішитися за рахунок української землі і народу, отримають справедливу кару і прикладів тому у світі на сьогодні достатньо. Тепер це питання часу.
А закарпатським свободівцям побажаємо сили і витримки. Як казав великий Кобзар: "Борітеся, поборете, вам Бог помагає!". — повідомляється на сайті козацького Братства бойового Звичаю Спас "Сокіл".
RUSYN 2011-03-15 / 19:50:00
Kozaky svoji povishaj nad svojov postiljov.
Taj kazhdyj dynj sa z nima spilkuj
.A
v Zakarpati buly lehini i shuhaji.My majemo svoji.Odvyzj jich sobi u Lemberk....kozaky i sharovary!
українець 2011-03-09 / 21:13:00
Читай книжки шановний, козаки - це духовні батьки українців і вони мають відношення до кожного куточку України, бо вони століття вмирали за ЇЇ волю(за твою до речі тоже)!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
mekk 2011-03-09 / 16:48:00
"Правилами коментування" на сайті Закарпаття онлайн заборонено розміщувати розлогі цитати чи цілі матеріали інших авторів, замість яких рекомендуємться давати посилання на ці інформації в мережі. Адмін
2011-03-03 / 17:43:00
Коментар видалено через порушення одночасно кількох пунктів "Правил коментування". Адмін
Istvan 2011-03-02 / 14:15:00
Голос Совісті, 01.03.2011 11:24
Они не умеют читать...
Vereckei András 2011-03-01 / 13:56:00
A ci kozaki sto za hernju zabuli tut na Zakarpatti?
Голос Совісті 2011-03-01 / 11:24:00
У нас на Закарпатті ніколи не виникало конфліктів на національному підгрунті. Чомусь, століттями могли вживатися представники різних етнічних групп. То ж представникам патріотичного руху можна порекомендувати об"єктивно оцінювати ситуацію, а не займатися одностороннім трактуванням історії. Не всі першоджерела є в українських бібліотеках. Ознайомтеся з архівними даними бібліотек Будапешту, Відня... І не лізьте з пропагандою націоналізму. Якщо в населених пунктах немає українських шкіл, то це значить, що 99,9 % населення рідною мовою ще з діда-прадіда вважають НЕ українську.
бандеровець 2011-03-01 / 01:02:00
Українські етнічні землі і межі
Етнічні межі — кордони, що відділяють одна від одної етнічні землі.
Етнічні землі — території, де історично сформувалися групи людей, які характеризуються спільністю мови, традицій, культури, побуту, особливостями психічного складу тощо. Словом, етнічні землі — це території, де живуть етнічні групи (спільності) людей — народи, нації, народності, окремі племена та їх групи.
Межі, що відокремлюють певні етнічні землі, є досить стабільними і змінюються переважно під впливом політичних факторів, нерідко із застосуванням військової сили, шляхом етноциду.
Ця трагічна закономірність є особливо властивою історії розвитку і занепаду українських етнічних земель.
Так, з чисто політичних причин у XIV–XX ст. чимало етнічних українських земель було включено до складу Польщі, Чехо-Словаччини, Угорщини, Румунії. Зокрема, до названих країн відійшли значні українські історико-географічні території (Східна Галичина, Волинь, Полісся, Лемківщина, Надсяння, Холмщина, Підляшшя -до Польщі; Південна і Північна Буковина; Північна і Південна Бессарабія, Мармарощина — до Румунії; Закарпаття, Пряшівщина — до Чехо-Словаччини). Частина цих земель є західною окраїною українських етнічних земель (Східна Галичина, Волинь, Полісся, Лемківщина, Надсяння, Холмщина, Підляшшя, Буковина, Мармарощина, Пряшівщина).
Етнічні українські території поділяються на суцільні, де в національній структурі населення українці переважають, та на змішані, де українці становлять 10-25-50 % усіх жителів. Причому етнічні території бувають старими, де українці як автохтони (корінні жителі) живуть чи жили десятки століть (Київщина, Чернігівщина, Галичина, Волинь, Поділля, Буковина, Закарпаття, Холмщина, Надсяння, Лемківщина, Слобожанщина та ін.), а також новими, де вони поселилися упродовж останніх декількох століть (Кубань, Зелений Клин, Сірий Клин).
(...)
Етнічна межа українських земель в Угорщині пролягає по Закарпаттю. Вона тягнеться південніше від лінії Виноградів-Мукачіва-Ужгород. До складу України увійшла невелика прикордонна угорська етнічна територія з центром у м. Берегові.
Межа українських етнічних земель у Словакії починається поблизу Ужгорода. Звідси вона повертає на північний захід (до Яблінки), потім — на північ (до Зборова), а далі продовжується до Ольшаниці та Липника, тобто до кордону з Польщею.
http://www.gloriousukraine.pp.net.ua/2/etnozemli.html
"Правилами коментування" на сайті "заборонено розміщувати розлогі цитати чи цілі матеріали інших авторів, замість яких рекомендуємться давати посилання на ці інформації в мережі". Не зловживайте довір'ям Адміністрації ресурсу. Адмін
гуцул 2011-03-01 / 00:54:00
Дякуемо Хлопцям із Спаса за Підтримку!СЛАВА УКРАЇНІ
2011-03-01 / 00:49:00
Сокул то пуд свободою ходять. Нич, лим двох орлів мавуть.
май русин 2011-02-28 / 20:56:00
Зайшов,им на сайт того Спаса - сися челядь за словом в жеб не лізе. Круто вповіли. Май круто, ги собі дозволив покласти на сім сайті його адмін