Пропонована праця присвячена актуальній проблемі сучасної мовознавчої науки – специфіці народної, чи реальної, зоонімії. Своєчасність цієї праці зумовлена майже повною відсутністю дотепер ґрунтовних досліджень у сфері народної зоонімії як особливої ланки в системі української ономастики взагалі. Вона є, по суті, першою спробою комплексного опрацювання сучасного українського зоонімікону як системного утворення, з огляду на що й цей клас онімів потребує докладної науков ої інтерпретації. На багатьох прикладах як особливих фрагментах функціонального вияву мови в пропонованій праці простежується, так би мовити, матеріалізація онімних одиниць (зоонімів) на функціональному рівні.
Монографія виконана на зоонімійному матеріалі, зібраному нами одноосібно упродовж 1975–1981 рр. більш ніж у 118 селах Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської і Чернівецької областей, а також з урахуванням відповідних даних, почерпнутих з різних друкованих джерел (лексикографічні праці, фольклорні, етнографічні та інші матеріали).
Цікавим є той факт, що свою працю автор присвятив світлій пам'яті батьків – матері Гафії Іванівни та батька Івана Яцьковича.
Михайло Іванович народився 29 трав¬ня 1937 року в с. Го¬ля¬тині Міжгірського району Закарпатської області в селянській сім'ї. У рід¬ному селі за¬кінчив семирічку, а в 1955 році – Міжгірську середню школу. Упродовж 1955-1960 рр. навчався в Ужгородському університеті, отримавши тут кваліфікацію вчителя української мови та літератури. Після закінчення університету два роки (1960-1962) працював учителем, а згодом і завучем Голятинської середньої школи. Потім (1962-1965) навчався в аспірантурі при кафедрі української мови рідного вишу. Далі – робота тут на різних посадах: працював заступником декана, завідувачем підготовчого відділення (1971-1977), п'ять років (1987-1992) був деканом філологічного факультету. З вересня 1993 р. до січня 1999р. (два строки повноважень) очолював Спеціалізовану вчену раду із прав захисту докторських дисертацій з українського мовознавства. З 1992 р. до 2006 р. завідувач кафедри української мови.
Кандидатську дисертацію на тему: "Система іменних частин мови у говорах Закарпатської області УРСР" захистив у 1969 році (Львівський ун-т), а докторську "Сучасна українська народна зоонімія (Зоонімікон українців району Карпат)" – у червні 1991р. (Новосадський ун-т, кол. Югославія). Доцент з 1974 р., професор з 1995 р. З грудня 1993 р. академік АН ВО України.
Проф. Сюсько М. І. веде активне наукове життя. Його наукові зацікавлення: українська літературна мова, діалектологія, увесь ком¬п¬лекс ономастичної проблематики. Автор більш ніж 100 наукових публікацій, у т.ч. й п'яти окремих видань. Крім того, він підготував до друку два лінгвістичні атласи та словник зоонімів українців району Карпат, забезпечив понад 30 офіційних відгуків на автореферати кандидатських і докторських дисертацій, виступав офіційним опонентом. Проф. Сюсько М. І. успішно готує кандидатів наук: шестеро його ви¬хо¬ванців уже захистили свої дисертації.
За багаторічну діяльність в університеті та значний внесок у розвиток освіти на Закарпатті, підготовку науково-педагогічних кадрів для народного господарства проф. Сюсько М. І. неодноразово відзначався: у червні 2000 р. йому, зокрема, було присвоєно високе звання "Заслужений працівник освіти України", в грудні 2002 р. нагороджений знаком "Відмінник освіти України", а з жовтня 2005 р. він заслужений професор Ужгородського національного університету. І нині ще проф. Сюсько М. І. успішно трудиться на ниві освіти та науки.
Сюсько 03.04.2011 / 21:32:00
++++
Nalym 24.02.2011 / 21:03:00
Щиро вітаю! Бажаю здоров'я і дальших звершень! Б.Г.