Закарпатські вовки забрідають аж на Полтавщину

— Підстрелити вовка — велика удача, — розповідає Валерій Павленко з обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок. — Вислідити хижака складно. Ліміту на відстріл вовка не існує. Бо від нього лісам більше шкоди, ніж користі. Раціон дорослої тварини становить не менше 5 кілограмів м'яса на день. Уявіть, скільки хижакові потрібно на рік. Вислів про те, що вовк — санітар лісу, вірний лише в одному випадку. Він справді підбирає слабку дичину. Але залюбки полює й на цілком здорову.

Мисливці між собою називають вовка машиною для вбивства. Кажуть, уполювати хижака до снаги не кожному. Найважче — вистежити хитрого звіра та зробити влучний постріл. Зброю слід мати відповідну. Качиним дробом не підстрелиш.

— Вовк може бігти швидше автомобіля, — говорить Павленко. — Наздогнати його дуже складно.

Інколи хижак розвиває швидкість до 80 км/год. Найефективніше полювати на вовків із вертольота. Але година польоту коштує близько 1 тис. грн. Таке можуть собі дозволити заможні мисливці.

Із Кобеляцького району вовки часто мігрують у сусідні Царичанський та Магдалинівський райони Дніпропетровської області. На Полтавщину хижі звірі буває заходять із Закарпаття.

— У нас лісів мало, щоб місцеві вовки розплодилися. Три тисячі гектарів на весь район — парк, а не ліс, — пояснює Павло Сірий із Царичанського товариства мисливців та рибалок. — Щоб вовку нормально похарчуватися, треба з'їсти не менше одного зайця в день. Буває, хижаки заходять у села. Тоді вони загризають овець, телят, кролів, собак. Не гребують стихійними звалищами. Там можуть заразитися і стати носіями небезпечних інфекцій.

За відстріл вовків мисливці грошей не отримують. Якщо здати вовчу шкуру до місцевого лісгоспу, можна одержати 100 грн.

— Але мисливці так не роблять, — додає Валерій Павленко. — Для кожного така шкура — дорогий трофей. За вовчими шкурами полюють кияни. За одну готові викласти 300 доларів.

Мисливець Ігор Лабагур підстрелив цьогоріч четвертого вовка. Між собою мисливці жартома кличуть його "професором".

— Побачив вовчі сліди біля села, — переказує. — Ішов за ним більше 30 кілометрів. Знаю спеціальну схему, за якою по квадратах досліджував місцевість. Полювати на вовків мене навчив батько. Він багато років працює єгером. Ішли удвох із товаришем. Коли вовки залягли на відпочинок, ми їх сполошили. Куля попала у здоровенну вовчицю. Шкура її гарної якості. Навіть не думаю продавати. Лишу собі.

16 січня в Кобеляцькому районі шестеро мисливців уполювали двох вовків. Кажуть, гнали зграю з п'яти хижаків, та троє втекли.

Теги: вовк, хижак, звір

2 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати