"Реально оцінюючи наслідки прийнятих законодавчих актів, можна зробити висновок, що кандидати та партії - міліонери мають значно ширші можливості доступу до ЗМІ, порівняно з кандидатами, які таких можливостей не мають. Окрім цього, для кандидатів безпрограмників відсутня необхідність складати передвиборчі програми, а оскільки їх немає, й виконувати їх. Але, перепона закладена в іншому, оскільки у зміненому законі про місцеві вибори відсутня норма про необхідність подачі передвиборчої програми, то й провладна ЦВК постановою №381 від 30 вересня 2010 року з радістю визначили, що й публікацію агітаційних матеріалів, зокрема передвиборних програм, у друкованих засобах масової інформації здійснюється виключно за рахунок коштів власних виборчих фондів, а не за рахунок державного бюджету.
Щодо кандидатів у депутати сільських, селищних, міських (міст районного значення рад), то їм ефірний час взагалі не надається. Дивує, про яку можливість доступу до ЗМІ йде мова у новому Законі?", - роз'яснює заступник голови Закарпатської обласної організації УНП, кандидат у депутати Ужгородської міської ради Микола Нечитайло.
Також, він висловив переконання, що "здійснення передвиборної агітації у друкованих ЗМІ обмежується періодичністю їх виходу у друк, якщо ЗМІ виходить у друк лише декілька разів протягом періоду, відведеного для підготовки та проведення виборів, то можливості такого ЗМІ розмістити матеріали передвиборної агітації для всіх суб'єктів виборчого процесу є вкрай обмеженими – майже неможливими. Таким чином, відповідні положення Закону мають значною мірою декларативний характер і працюють на мегапроекти".