Ці мучениці жили в II столітті у Римі. Згідно з переказами, благочестива вдова-християнка з Мілана Софія прибула до Риму і зупинилася у багатої дами по імені Фессамнія. Своїх дочок вона назвала іменами трьох християнських чеснот і виховувала їх в любові до Господа.
Дізнавшись про те, що Софія та її доньки сповідують віру в Христа, імператор Адріан (117-138рр.) спробував змусити їх поклонятися богині Артеміді, та вони залишалися непохитними у своїй вірі. Імператор за те велів піддати дочок Софії жорстоким тортурам, проте вони дивним чином перенесли їх неушкодженими і загинули тільки після того, як їм відтяли голови.
У день смерті Вірі було 12 років, Надії – 10, Любові – 9. Імператор віддав Софії понівечені тіла дочок. Вона ж поклала останки у ковчег, на колісниці відвезла їх із почестями за місто й поховала на узвишші. Три дні свята Софія, не відходячи, сиділа коло могили дочок і там же померла. Віруючі поховали її тіло на тому самому місці.
Крім того, з цим днем пов'язано багато народних прикмет. Казали: якщо журавлі полетять у вирій 30 вересня, то на Покрову (14 жовтня) буде сильний мороз, а як ні, то зима прийде пізніше. Ще одна прикмета : в цей день зазвичай бувають перші серйозні заморозки. Так і сталося: сьогодні вночі в окремих районах області температура повітря знизилася до -3.
Мощі святих мучениць з 777 року покояться в Ельзасі, у церкві міста Ешо, що неподалік від Страсбурга (Франція).
Корреспондент