Євген Гузєєв, Генконсул Росії у Львові: "Чорні списки" відомі прикордонникам

— Євгене Федоровичу, однією з найбільших проблем для наших держав є наплив нелегальних мігрантів з Південної і Південно-Східної Азії, інших країн. Відомо, що багато мігрантів потрапляють до України з території Росії.

— Громадяни Індії, Афганістану, Пакистану й інших країн отримують візи і в’їжджають на нашу територію на законних підставах. Ми не можемо заборонити їм в’їзд, адже їх немає у «чорних списках», вони платять за послуги турфірм. Але як вони в’їжджають до вас? У вас, очевидно, теж є візова система з цими країнами. Якщо вказані громадяни перетинають кордон з Україною на легальних підставах, то до них не може бути претензій. Якщо ж вони перетинають кордон незаконно, то це питання до прикордонних служб. Вирішена ця проблема буде тоді, коли ми дійсно підсилимо режим реадмисії. У такому разі, якщо українська сторона доведе, що нелегальний мігрант перетнув кордон з території Росії, ми готові будемо забрати його.

— А який процес повернення нелегалів на їхню рідну землю зараз?

— Їм пропонується добровільно покинути Україну. Отже, вони мають в’їхати на територію Росії, але виникає питання: де віза? Довести, що громадянин Індії, Пакистану чи Афганістану в’їхав з території Росії, можна лише за документами. А їх нелегал, перетинаючи кордон вашої країни, як правило, викидає. Я маю хороший контакт з керівництвом Західного напряму прикордонної служби України, і ми добре знаємо, скільки людей сюди прибуває і скільки з них намагаються нелегально перетнути український кордон у напрямі Європи.

— Гострота цих питань може бути знята у разі делімітації кордону?

— Процес делімітації завершений, підписаний відповідний документ. Але у будь-якому разі це не врятує нас від нелегальної міграції. Бо на кожній ділянці кордону не розмістиш прикордонників. Слід шукати інші дієві способи вирішення питання.

— Як ви оцінюєте рівень ділових відносин двох країн?

— На жаль, за показниками торговельно-економічної взаємодії з РФ Закарпаття знаходиться на останньому місці серед областей західного регіону України. Цьому є пояснення: за радянських часів звідси йшов величезний потік сільгосппродукції. Зараз стільки її просто не виробляється. Бракує продукції промислових підприємств, яка могла б нас зацікавити.

Ми намагаємося поліпшити наші відносини. Пріоритет вашого краю — туризм. Ми готові підтримувати цей напрям. Особисто я дуже зацікавлений, аби в Закарпатті було якомога більше російських туристів. Але росіяни мало знають про Західну Україну. База для прийому відпочивальників тут створена хороша, слід більше її рекламувати, активніше пропонувати свої послуги. Якщо наші люди їздять до Малайзії, Таїланду, а Анталія взагалі стала столицею російських туристів (по 25 авіарейсів, у кожному з яких по 350 чоловік щодня!), то чом би нам не орієнтувати людей туди, де й умови гарні, й мова зрозуміла, й близька культура.

Бізнес може сюди прийти, якщо буде прибуток, якщо можна гроші заробляти. У Росії 75% економіки приватизовано, підприємці шукають найвигідніші можливості вкладання коштів. У Івано-Франківській області компанія «Лукойл» вкладає на два наступні роки 1 млрд. дол. інвестицій. Місто Калуш — дуже привабливе місце для створення сучасного європейського виробництва. Товари вироблятимуться з продуктів нафтохімічної переробки. Прибуток, вважають, для них забезпечений, а значить, є зацікавленість.

— Чим поясните заборону в’їзду до Росії Петру Порошенку?

— Як у посольстві, так і в усіх генконсульствах Росії на території України немає «чорних списків», в яких значилися б громадяни України. Такі списки складені на громадян країн, з якими існує візова система. У нас же система безвізова, і будь-який громадянин України може в’їхати до Росії.

Але на кордоні такі списки, ймовірно, є. І приклад тому — відмова у в’їзді громадянинові Порошенку. Ймовірно, це відповідь на дії, зроблені українською стороною протягом останнього року. Щоб продемонструвати здатність уживати адекватні заходи, нами був зроблений перший крок. Тому ми пропонуємо Україні відмовитися від такої практики, зняти всі заборони на в’їзд російських громадян. Тоді й Росія відмовиться від таких методів.

— Хто ще в цьому списку?

— Я не знаю, але, ймовірно, такі люди є. Щодо поширеної інформації, нібито в такий список потрапив в.о. міністра закордонних справ України, це неправда. Він приїде до Москви 27 лютого для проведення переговорів з питань Чорноморського флоту.

На наш погляд, політичні діячі можуть висловлювати ті думки, які вважають можливими. Небажаними є заяви офіційних осіб, зокрема на міждержавному, регіональному, місцевому рівнях, в яких міститься критика, неаргументовані думки про політику керівництва іншої країни. Я відстежую вислови політичних лідерів, зокрема на території Західної України. Якщо ці вислови призводять до погіршення російсько-українських відносин, є неправдивими, неаргументованими, тоді треба сказати цим політикам, що вони не повинні цього робити. У таких випадках ми впливаємо методом переконання, але не забороняємо в’їзд у нашу країну.

Щодо пана Порошенка, можливо, це була випадковість, він став першим. Але ми просимо вже рівно рік відмінити заборону на в’їзд деяких російських громадян, і поки безрезультатно. Отже, можливо, такий захід подіє.

— Як, на ваш погляд, відчувають себе росіяни, що мешкають на заході України?

— Росія проводить політику підтримки співвітчизників, а також людей, які вважають себе близькими до російської культури, за кордоном. Для цього існує спеціальна програма, виділяються досить великі кошти. Але, маю визнати, поки їх недостатньо. Сумно усвідомлювати, що українські власті також не підтримують своїх громадян — наших співвітчизників.

— Охарактеризуйте політику Росії щодо українців в Росії й українських властей щодо росіян на заході України.

— Російські власті надають значну матеріальну допомогу національно-культурним організаціям українців. Яскравий приклад тому — Башкирія, де на проведення їх культурних заходів, свят виділяють досить великі бюджетні кошти. Я не можу навести жодного прикладу в жодній із західних областей України, коли б місцеві власті виділили хоча б копійку матеріальної допомоги культурним організаціям росіян. Сумно усвідомлювати, що практично немає газет російською мовою. Частково російськомовна «Европа-центр» у Закарпатті, раз на тиждень на російській виходить газета «Высокий Замок» у Львові. І все. На мій погляд, це звужує сферу нормального міжетнічного спілкування. Я б підтримував і видання газет, і проведення культурних заходів, і надання приміщень таким громадам хоч би тому, що росіяни — це платники податків вашої країни. Вони мають право хоч би за рахунок своїх податків отримати те, чого хочуть у галузі культури.

— Тисячі українців із ЗАКАРПАТТЯ їздять на заробітки до Росії. У вас є відомості про їх кількість, а також дані про те, на яких умовах вони працюють?

— Точних даних немає. За минулий рік кордон з Росією перетнули 6 млн. ваших громадян. З них приблизно половина прибула працювати. З них ще половина знаходилася в Росії на незаконних підставах, працювала без контракту. Ми цінуємо людей із Закарпаття, яких, за приблизними оцінками, приїжджає до Росії на заробітки 150—200 тисяч чоловік. Знаємо, що це дуже добросовісні, дисципліновані, висококваліфіковані робочі кадри. Але ми домагаємося, щоб усі громадяни України працювали в Росії на законних підставах. Таким чином вони зможуть користуватися соціальними пільгами, яких наразі позбавлені. На це спрямовані правила реєстрації іноземних громадян, які прибувають до Росії. В існуванні цих правил немає іншої підоснови.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати