Закарпатський український театр: Ювілей як випробування на міцність

Проте весь минулий рік він перебував на ремонті, тому обидва ювілеї відзначив тільки зараз, після завершення першої черги робіт, в ході яких заново встановлено систему опалення.

На цей же і наступний роки, як повідомив нам заступник голови Закарпатської ОДА Іван Качур, передбачається виділення з держбюджету 11 млн. грн. на повну реконструкцію нашого театру. На ювілейному вечорі Подяки за підписом губернатора О.Гаваші отримав головний режисер А.Фїліпов та ряд провідних артистів. Представники фракції "Наша Україна" обласної ради вручили колективу 140 цінних подарунків. Також відзнаки було вручено від" імені громадського об'єднання "Рідне Закарпаття", а також Ужгородської міськради і міськвиконкому. Голова обласної профспілки працівників культури Н.Товтин нагородила профспілкових і технічних працівників трупи. Окремо було відзначено ветерана сцени В.Ушенка. Замначальника обласного управління культури В.Марюхнич вручив почесні грамоти Міністерства культури і туризму М.Геляс, О.Саркісянцу, Я.Мелецю та іншим, а заступник
голови облради В.Бринзович — грамоти облради Т.Гамазі та іншим артистам.

Свій черговий сезон театр відкрив виставою режисера О.Саркісянца "Мсьє Амадей" ("Нічні трудівниці паризьких бульварів") — комедією про простого французького пенсіонера (грає О.Мавріц), котрий з іронії долі опиняється у самому епіцентрі злочинного життя нічного Парижа. Втім, схоже, що ця п'єса про пенсіонерів не тільки французьких. Наші теж готувалися до спокійної старості, а мусять вирішувати численні проблеми, котрі Амадеєві і не снилися.

Пенсійного віку сягнув і наш театр, котрому тепер доводиться вирішувати зовсім не пенсійні проблеми. Символічно, що роль одного з Амадеєвих партнерів-кримінальників Деде темпераментно і з великим гумором грає директор нашого театру А.Рошко, хоч у нього поки більше підстав до чорного гумору.

Минулоріч театр виступав практично виключно на гастролях, давши близько сотні вистав у 12 областях. Цьогоріч театр відновлює вистави на власній сцені, у лютому чекає до себе в гості київських колег. Можливо, щоб триматися на плаву, доведеться застосовувати такі ж хитромудрі комбінації, як мсьє Амадей, і вже точно опиратися на домінуючих у трупі артисток, як-от Л.Білак, що виконувала головну жіночу роль у п'єсі.

У виставі все завершується хеппі-ендом, у житті — значно складніше. Хоча випущена до ювілею книжка-альбом засвідчує: є ще порох у порохівницях. У книжці сказано: "Присягаємося Його Величності Глядачу, що і надалі будемо йому вірно служити, будемо гідно нести прапор передового українського і світового театрального мистецтва". Дещо стьобна й іронічна фраза сповнена все ж непідробним оптимізмом, котрий поділяють не тільки працівники театру, а й численні його прихильники.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати