Про третє видання Червоної книги розповіли співавтори — науковці Ужгородського національного університету Роман Кіш, Андрій Мигаль, Василь Сабадош, Любов Фельбаба-Клушина та Людвіг Потіш.
Третє видання Національної Червоної книги готували 13 років для рослинного світу і 15 років — для тваринного. До створення документу залучено великий колектив авторів практично з усіх регіонів України.
Як повідомив Роман Кіш, майже третину видів рослин та три чверті окремих груп тварин, внесених до нової Червоної книги, складають види, що зустрічаються на Закарпатті, адже поряд із Кримом наша область є місцем найбільшої концентрації біорізноманіття. Крім того, із рослинного світу 37 видів зустрічаються тільки на Закарпатті.
Разом з тим Закарпаття лідирує і за кількістю зниклих видів. Призводять до цього меліорація, вирубування лісів, забруднення, і навіть нерегульований туризм.
Порівняно з попередніми виданнями, збільшилася кількість внесених до книги видів. Так, замість 541 виду рослинного світу відтепер під особливими захистом перебувають 826 видів. Водночас кілька видів з Червоної книги вилучили. Зокрема, чисельність і стан популярності борсука дозволили вивести його з ряду червонокнижних тварин.
Людвіг Потіш розповів, що законом передбачено перевидавати Червону книгу 10 років, але востаннє вона виходила 2004 року.
На засіданні йшлося також про друге видання Зеленої книги України, в яку внесено рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення та типові природні рослинні угруповання. Любов Фельбаба-Клушина пояснила, що перша у світі Зелена книга була створена саме в Україні у 1987 році.
На думку Андрія Мигаля, для реального захисту і збереження задекларованих у Червоній книзі видів слід збільшити повноваження природоохоронних структур. Василь Сабадош наголосив: "Необхідне розуміння суспільством того, що рослина чи тварина із Червоної книги потребує реальної охорони. Хотілося б, щоб це розуміли і люди, які кожної весни нищать первоцвіти".