- Йожефе Йожефовичу, ви унікальна людина. Народилися у високосний рік, отже - день народження святкуєте раз на чотири роки. Вийшло, що в ювілейний рік "пролітає" повз...
- Я народився 29 лютого 1940 р. в половині дев'ятої вечора. Мама показувала мені метрики, де я записаний народженим 1 березня. Мовляв, навіщо святкувати день народження раз на чотири роки? Це вже пізніше я відновив правильну дату і для себе вирішив: святкую тільки 29-го! Коли мене вітати? Напередодні, 28-го, не можна - погана прикмета... Зізнаюся чесно, свій день народження ненавиджу!
- Вибачте за лестощі, але, повірте, вони - не чергові. Ви у блискучій формі. Розкажіть нам, молодим, у чому секрет довголіття?
- Що таке 70 років? Якщо ти ведеш правильний спосіб життя, то це зовсім незначна кількість (сміється). Кожен другий день пробігаю свої п'ять кілометрів. Зарядка, басейн - це вже ввійшло в норму. До того ж я професійно займаюся гірськолижним спортом. Кожен рік виїжджаю в Австрію, у мене під Зальцбургом вже насиджене місце. Навіть знижку надають у готелі, за використання лиж, підйомника. Це необхідність для мене. Від гірських лиж я отримую справжнє задоволення!
- Здається, в роки вашої футбольної молодості говорили: хто не п'є - той не грає. А вже робота тренера ще більшою мірою схильна до стресів. Чи не зловживаєте?
- Алкоголь приймаю помірно. Спокійно цілий місяць протримаюся... Можу з вами, наприклад, випити 50 грамів коньяку.
- А вино?
- Вино я п'ю з дитинства. Для угорського села, де я зростав, це в порядку речей. У пивниці у бабусі стояли пляшки з натуральним вином. Воно слабеньке... Зараз люблю випити келих хорошого грузинського вина. "Алазанська долина", наприклад.
- Де збираєтеся бути в дні, по-іншому і не скажеш, вашого 70-річчя?
- Їду в рідний Ужгород. Зустріч ювілей у сімейному колі. Нас було сім. Нині живуть лише брат, якому 80 років, і сестра, якій 76. Поспілкуємося, підемо на кладовище до батьків. Обов'язково поїду в Карпати - у мене там залишився старенький будинок, побудований ще за радянської влади.
- Невже вшанування в Києві не буде?
- Я не дуже люблю самопіар. У столиці ми зберемося виключно з друзями. Найбільш близькими, що залишилися поруч зі мною до цього дня. Коли мені довелося піти з "Динамо" деякі "друзі" відразу ж перестали телефонувати, спілкуватися.