З точки зору політології, сказав Пащенко, це можна назвати олігархізацією, тобто лідери партій домовлятимуться між собою, а решта членів виконуватимуть роль виключно солдатів. На дуку експерта, приклади такому процесу показують голосування у ВРУ. Зокрема, ще рік тому політолог Дмитро Видрін та депутат Андрій Шкіль від БЮТ виступали проти імперативного мандату, а тепер проголосували «за». Навпаки за такий закон ратували нашоукраїнці Борис Беспалий та В’ячеслав Кириленко, нині вони проти.
Пащенко навів слова Сергія Рахманіна зі статті в «Дзеркалі тижня», де той назвав країни, в яких існує такий закон. Це, зокрема, — КНДР, Куба, Росія , водночас у жодній з країн із розвиненою демократією такої норми закону немає. «Це багато про що говорить», — наголосив Пащенко.
«Сьогодні дуже важко дати відповідь на питання, чи існує в українському політикумі стратегічне планування. Важко побачити логіку , в усякому разі. Публічну, в діях політиків. Підтвердження її існування я наразі не бачу в голосуваннях жодної фракції парламенту», — зазначив Віктор Пащенко.
На його думку, люди дуже багато приписують розуму політикам, намагаючись за їхніми вузьколобими рішеннями угледіти якусь стратегію.
Експерт також вважає, що сьогодні політики, які хоч трохи демонструють стратегічне мислення, перебувають в абсолютній меншості, не знаходячи мови з іншими, в тому числі і з населенням. Такою фігурою Пащенко вважає Ющенка, дії якого часто оцінюють як наївні та утопічні. І все ж вони спрямовані на майбутнє, каже політолог. На його думку, приклад стратегічного мислення демонструє також Володимир Горбулін, в економічному плані — Віктор Пинзеник і Арсеній Яценюк.
ЗІК
25 січня 2007р.
Теги: