— 5-хвилинну танцювальну частину картини знімали сім днів із ранку до ночі. Через кожні кілька рухів міняли світло та декорації. 50 танцюристів мусили чекати нагримовані. А була спека, косметика розтікалася по лицю, — розповідає Таміла. — На екрані все виглядає красивим, а насправді приміщення, де проходили зйомки, нагадувало великий амбар без вікон. Довкола повно сміття. Вперше до Індії Таміла поїхала з кримським шоу-балетом ”Альянс”. Жила там півроку.
— Більшої антисанітарії, ніж у цій країні, ніде не бачила. Біля 5-зіркових готелів є бідні бараки з величезними смітниками, де копирсаються кабани, а поруч граються діти. Люди сплять на землі просто неба. Багато хто не має паспорта. Милостиню просять із усмішкою, ненав’язливо. Назначають таксу. Кажуть: ”Дайте 10 рупій”. Вони вважають, якщо ти народився офіціантом чи майстром із ремонту взуття, то ним і помреш. Поняття ”формула успіху” там немає. Люди середнього достатку вирощують фрукти, займаються дрібною торгівлею.
Таміла помітила, що індуси мало п’ють. Найбільше люблять вино. Випивка дорога. 250-грамова пляшка російської горілки коштує $10.
— Вони кайфують від різних трав, які жують, нюхають, курять. Кухня дуже гостра. Перші тижні від усього болів шлунок. Півроку не їла м’яса, бо воно дуже дороге. А молоко їхнє зовсім не схоже на наше. Якесь рідке й прозоре. Усі їдять багато фруктів, особливо бананів.
У країні не дивуються людям, які йдуть вулицею та співають. Танцювати теж можна будь-де і скільки заманеться.
— Індуси багато танцюють і так, як божевільні. Таке враження, що вони постійно медитують. Нормою є прийти на заплановану зустріч на 2–3 години пізніше.
Українські танцівники жили у 19-мільйонному місті Бомбей у житловому комплексі ”Роял палмз”. Раніше там були джунглі.
— Звірі, які водилися у хащах, приходили до комплексу. Було чути ревіння слонів, тигрів, прибігали мавпи. Уночі літали кажани, в яких крила більше метра. Охоронці мали при собі заряджені рушниці. Шанують корів. Ті вільно ходять вулицями, лежать посеред траси. Ніхто не сміє зігнати. Деякі корови розмальовані різними фарбами. На одній було сонце. Добрим знаком є, якщо корова біля тебе зупиниться. А в одному храмі вважають за щастя, коли на тебе стрибне щур. Монахи доглядають за щурами, яких у храмі більше 1000.
Сценічним іменем Таміли було Марія.
— Після виступу із сольною програмою індуси почали вигукувати: ”О Марія!” Намагалися мене торкнутися.
Додому Таміла Шокіна привезла 20 кг сувенірів, брелоків, ароматичних паличок для друзів.
— Усе таке дешеве. Собі купила сарі. Шкода, що нема куди вдягнути.