Ужгород: "Конкурентноспроможність регіонів у контексті європейської інтеграції України"

Європейська інтеграція надає нові можливості для України та її регіонів. Разом з тим, інтеграція України у глобальний та європейський економічний простір може завдати істотних негативних соціально-економічних наслідків для тих регіонів, які не виробили власної стратегії конкурентоспроможності та не забезпечили формування відповідної суспільної ідеології конкурентоспроможності.

Особливо вагомим є це завдання в умовах відкритої міжнародної конкуренції, впливу наддержавних систем багатостороннього регулювання, зокрема СОТ, застосування єдиних для всіх суб'єктів конкурентної боротьби принципів, правил і норм.

Важливість проблеми обумовлюється й подальшою втратою позицій національної економіки у міжнародних рейтингах конкурентоспроможності (за даними Всесвітнього економічного форуму - на 10 пунктів).

Гостра актуальність вироблення суспільної ідеології конкурентоспроможності та розробки стратегії і тактики забезпечення конкурентоспроможності регіонів в умовах сучасного етапу процесу європейської інтеграції України підтверджується. ініціюванням проведення Радою конкурентоспроможності України Міжнародного форуму „Конкурентоспроможність України в умовах -міжнародних інтеграційних процесів", який отримав підтримку у відповідному Указі Президента України про підготовку та проведення цього форуму у лютому 2007 року.

КЛЮЧОВІ ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРЕШКОДИ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ РЕГІОНІВ

До чинників, які не сприяють підвищенню рівня конкурентоспроможності регіонів України, в першу чергу, слід віднести недосконалість методологічного, методичного та нормативно-правового базису щодо цієї проблематики. Це проявляється у: відсутності методологічного обґрунтування поняття

"конкурентоспроможність регіону" та чинників, які її визначають, що не дозволяє чітко розмежовувати регіони з високою чи низькою конкурентоспроможністю з метою забезпечення подальшого вироблення стратегії та тактики підвищення конкурентоспроможності регіонів;

- невизначеності поняття „конкурентоспроможність" на мезорівні ієрархії управління з відповідною нечіткістю і суперечливістю підходів до конкуренції регіонів між собою, чи конкуренції регіональних економічних підсистем з регіонами інших країн;

- недосконалості Закону України "Про стимулювання розвитку регіонів" (№2850-ІУ від 08.09.2005 р.) та не належній відповідності цього нормативного акту критеріям ЄС у сфері регіональної політики, наприклад, щодо віднесення регіонів до депресивних, внаслідок чого жоден регіон не може бути визначеним як депресивний, ускладнюється можливість реалізації державних програм фінансового стимулювання розвитку регіонів та подолання депресивності територій.

До чинників, які перешкоджають як соціально-економічному розвитку регіонів загалом, так і їх конкурентоспроможності слід віднести:

- наявність структурних диспропорцій та деформацій на регіональному рівні;

- загострення міжрегіонального відчуження Dнаслідок політичної регіоналізації та відмінностей геополітичної орієнтації населення;

- порушення ефективної взаємодії по лініях "центр - регіони" та "регіон - регіони";

- намагання штучної економічної та політичної автономізації окремих регіонів;

- наявність регіональної асиметрії у системі міжбюджетних відносин;

- значна диференціація регіонів за рівнем економічного розвитку та якістю життя людей;

- залежність національної економіки від кон'юнктурних коливань на зовнішніх ринках і надмірна залежність економічної стабільності регіонів від експортної динаміки та критичного імпорту стратегічних ресурсів;

- недосконалість стратегічного менеджменту та програмування соціально- економічного розвитку на регіональному та місцевому рівнях.

Вказаним обумовлена гостра потреба у розробці Національної стратегії забезпечення конкурентоспроможності держави та її регіонів, яка в умовах глобалізації повинна передбачати наступні базові компоненти:

- удосконалення чинного законодавства з метою зближення його з законодавством ЄС у сфері конкурентної політики, а також закріплення єдиного загальнодержавного підходу до забезпечення соціально-економічного розвитку усіх регіонів України, методологічного обґрунтування поняття "конкурентоспроможність
регіону" та чинників, які її визначають, вдосконалення положень Закону України "Про стимулювання розвитку регіонів" на предмет чіткого віднесення регіонів до депресивних, забезпечення гармонійного розвитку регіонів, зменшення відмінностей між окремими територіями та забезпечення підтримки депресивних територій;

- розвиток та удосконалення інституційної бази захисту конкуренції та механізмів проведення конкурентної політики в державі та на регіональному рівні;

- формування інституційної бази структурних реформ з врахуванням інтересів держави, політичних партій та громадянського суспільства та під впливом зовнішніх чинників, насамперед політики Європейського Союзу щодо України (стаття 51 Угоди про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС);

- забезпечення загальнонаціональної єдності та суспільного порозуміння в соціогуманітарному та суспільно-політичному середовищі регіонів;

- забезпечення дотримання формальних і неформальних правил економічного життя та взаємовідносин між елементами економічної структури, ефективної протидії іллегальній господарській діяльності;

- унеможливлення домінування у владі представників олігархічно-інсайдерських груп та "старих" галузей, що зумовлює консервування структурної недосконалості економіки, істотно ускладнює ініціювання та здійснення швидких і болісних структурних реформ на рівні законодавчої і виконавчої влади;

- надання внутрішньої підтримки структурним змінам через інститути громадянського суспільства для нівелювання посилення настроїв соціальної апатії і зневіри після виборів 2006р.;

- поєднання заходів з розвитку громадянського суспільства як найвагомішого чинника інституційно- структурних реформ з ініціюванням раціонального, з погляду національних інтересів, зовнішнього впливу;

— інтенсифікація і поглиблення економічного складника транскордонного співробітництва у межах загальнодержавної стратегії євроінтеграції та політики сусідства Україна - ЄС.

На регіональному рівні розробку і впровадження органами державного управління та місцевого самоврядування механізмів підвищення рівня конкурентоспроможності регіонів необхідно визнати ключовими засадами регіональної політики.

Невід'ємними компонентами конкурентоспроможності регіонів повинні стати:

1. Структурні реформи та інституційні зміни як передумова регіональної конкурентоспроможності. У межах цього складника пропонуються такі невідкладні заходи:

- розробка стратегії конкурентоспроможності кожного без винятку регіону в межах стратегії соціально-економічного розвитку регіону;

- створення регіональних відділень Ради конкурентоспроможності України як неурядових організацій для координації зусиль науковців, представників підприємництва, фінансових інститутів, урядових інституцій для мобілізації наукового та фінансового потенціалу, забезпечення діалогу між бізнесом і владою з питань конкурентоспроможності;

- раціональне врахування у процесі подальшої приватизації економічних інтересів регіону і збалансування їх з загальнодержавними, підкріплених інституційними заходами та економічними стимулами і солідарною участю держави на передприватизаційному етапі;

- запровадження економічно обґрунтованої системи інвестиційних стимулів та засобів державної підтримки структурних зрушень на регіональному рівні;

- максимальну орієнтацію на досягнення змін в структурі економіки регіону

- усунення диспропорцій в інноваційній та експортній структурі виробництва, територіальній структурі, співвідношенні малих, середніх і великих підприємств, структурі зайнятості при обґрунтуванні інвестиційних преференцій та заохочень;

- інституційне закріплення системи методів стимулювання структурних змін на регіональному рівні.

2. Створення сприятливого регіонального інвестиційного клімату.

З метою формування ефективних регіональних систем залучення інвестицій пропонується забезпечити:

- розробка регіональних стратегій залучення іноземних інвестицій як невід'ємного складника стратегій соціально-економічного розвитку регіонів, районів та окремих міст;

- узгодження з стратегіями соціально-економічного розвитку галузевих та цільових програм розвитку регіонів, районів та окремих міст (програм енергозбереження, розвитку промисловості, житлово-комунального господарства, інноваційного та інформаційного розвитку, європейської інтеграції, вирішення
екологічних проблем тощо);

- ініціювання регіональними органами державного управління змін до законодавства, які бзабезпечили фінансову мотивацію органів місцевої влади щодо залучення іноземних інвестицій шляхом передачі частини податкових надходжень від платежів, здійснених підприємцями регіону (включаючи іноземних інвесторів) із
загальнодержавного до місцевих бюджетів, зокрема, податку на доходи фізичних осіб, частини податку на прибуток підприємств, а також місцевого податку на нерухомість;

- розширення програми залучення іноземних інвестицій з врахуванням не лише прямого, а й портфельного інвестування, врахування в програмах розвитку окремих галузей регіонів заходів щодо сприяння портфельним та неакціонерним формам інвестування для задоволення їхніх потреб у фінансових ресурсах.

3. В умовах глобалізованих науково-технічних процесів необхідна реалізація інноваційної політики, яка охоплюватиме підготовку наукових кадрів, запровадження програм розвитку інноваційного бізнесу, співробітництво між підприємствами та науково-дослідними установами, міжнародне наукове співробітництво тощо.

Як показує досвід країн з перехідною економікою саме на регіональному рівні управління, поряд з загальнонаціональними капіталомісткими інноваційними програмами і проектами, реально формується інноваційна інфраструктура, забезпечуються можливості та мотивації для інноваційної діяльності підприємств. На регіональному рівні сконцентровані й секторальні пріоритети масових структурних зрушень на інноваційній основі - сільськогосподарське виробництво, ресурсозбереження, особливо у комунальному господарстві, екологічна безпека тощо, а також науково-технологічний потенціал для їх здійснення.

Вказаним обумовлена гостра потреба у підвищенні ролі регіонального складника Національної інноваційної системи, стратегічними напрямами якого повинні стати:

- формування регіональних інноваційних систем у межах загальнонаціональної Концепції розвитку національної інноваційної системи, з максимально можливим охопленням всієї території регіонів та реалізацією наявного науково-технологічного потенціалу і залученням ресурсів державного, місцевого бюджетів, приватного капіталу та заощаджень населення;

- створення регіональних наукових центрів з урахуванням регіональної спеціалізації та науково-виробничих кластерів за реального сприяння державної та регіональної влади;

- вдосконалення методологічної та методичної бази стратегічного програмування інноваційного розвитку на регіональному і субрегіональному рівні на основі: аналізу галузевих циклів інноваційного розвитку у економіці регіону;

визначення пріоритетів структурно-інноваційної перебудови регіональної економіки;

оцінки ефективності інноваційних програм та запровадження спеціальних режимів стимулювання інноваційної діяльності;

- розробка і здійснення системних структурних реформ та їх інституційного забезпечення, спрямованих на забезпечення економічного зростання на переважаюче інноваційній основі;

- збереження і розвиток людського капіталу науково-технічного потенціалу регіонів на основі істотних структурних зрушень в підготовці фахівців та науковців вищої кваліфікації, оплаті їх праці, якості життя, умовах проведення наукових досліджень та інноваційної діяльності;

- активізація громадянської позиції наукової та інтелектуальної еліти регіонів через створення, матеріальну і фінансову підтримку державою об'єднань, асоціацій, ініціатив, спрямованих на посилення ролі структурних зв'язків в економіці регіону та між регіонами країни на інноваційній базі.

Досягнення означених пріоритетів передбачає виконання таких завдань:

- розробку і реалізацію стратегічної програми інноваційного розвитку регіону, відображення інноваційної компоненти у всіх програмно-цільових заходах розвитку сфер господарського і суспільного життя регіону, районів, та міст;

- всебічну підтримку ініціатив органів місцевого самоврядування щодо розробки інноваційних програм і проектів в межах регіональної стратегії інноваційного розвитку;

- формування інфраструктури регіонального ринку інновацій з забезпеченням преференцій у межах компетенції місцевої влади, державних замовлень на виконання інноваційних проектів і програм на конкурентних засадах;

- розробка і затвердження нормативно-розпорядчої бази місцевого рівня для стимулювання інноваційної діяльності економічних агентів, науковців та інноваторів, елементів інфраструктури регіонального ринку інновацій.

Реалізація окреслених завдань у досягненні визначених пріоритетних напрямів повинна забезпечити критичну масу громадянської активності інтелектуальних еліт, структурних перетворень та інституціальних змін для забезпечення визначальної ролі технологічних, соціальних, екологічних інновацій у соціально-економічному розвитку регіонів і, як результат, домінування інноваційної компоненти у суспільній свідомості та у діяльності органів державного управління.

4. Важливим напрямом підвищення рівня регіональної конкурентоспроможності є забезпечення бюджетно-фінансової самодостатності регіонів через ініціювання регіональними органами державного управління, децентралізації фінансових компетенцій органів влади, отримання місцевими органами влади ширших повноважень у фінансовому забезпечені вирішення власних проблем, зміцнення матеріально-фінансових основ місцевого самоврядування та посилення соціального виміру бюджетної політики на місцевому рівні.

5. Як першочергові напрями вдосконалення регіональної економічної політики доцільно визнати:

- підвищення зацікавленості суб'єктів господарювання регіону на оновлення та розвиток ресурсного, виробничого та науково-освітнього потенціалу виробництва та сфери послуг на основі врахування конкурентних переваг регіону;

- визначення експортно-імпортного потенціалу регіону та сприяння його розвитку;

- створення механізмів ефективного просування товарів, робіт та послуг регіональних виробників на світовий ринок;

- закріплення відповідальності великих підприємств-монополістів за розвиток виробничої, транспортної, соціальної інфраструктури у районі функціонування підприємства;

— розбудова та модернізація прикордонної транспортної інфраструктури регіону та розвиток транспорту міжнародного призначення тощо.
Офіційний сайт Закарпатськї ОДА.
18 січня 2007р.

Теги:

Коментарі

НОВИНИ: Економіка

03:28
/ 5
Енергоспівтовариство спільно з АМКУ розслідуватиме монопольні зловживання ДТЕК на "острові" Ахметова, звідки отримує електроенергію Закарпаття
17:59
/ 1
Із березня запрацює віртуальний реверс зі Словаччиною, який "Газпром" блокував 5 років
03:01
/ 1
У січні закарпатці вирізали 4,8% "приватних" корів
13:16
Торік підприємствами Ужгородщини реалізовано промислової продукції на суму 7468,5 млн грн
16:59
/ 2
Закарпатський "Єврокар" у січні-2020 випустив на 5% менше авто, ніж у січні торік
11:56
/ 4
Під час візиту австрійської делегації на "Єврокар" обговорили потенціал подальшого розвитку автоіндустрії на Закарпатті
16:35
Торік на Закарпатті обсяги виробництва будівельної продукції зросли на 8%
14:56
/ 1
Суд підтвердив фіктивність компанії Gofer Mining PLC, яка маскувала рейдерство "інвестиційною" діяльністю на Закарпатті
16:43
Після короткочасного відродження газовидобувна галузь Закарпаття пішла на спад
13:57
/ 4
OpenMarket продає арештований ужгородський машинобудівний завод "Тиса" за 7,2 млн грн
19:23
/ 12
Через "зелений тариф" для можновладців у січні вартість електроенергії для бізнесу може зрости на 20-25%
03:20
Електрика для закарпатців має подешевшати
13:42
/ 7
На Закарпатті за рік удвічі поменшало кіз та овець
14:14
/ 3
Для відновлення повноцінної роботи аеропорту "Ужгород" виконані практично всі умови – керівник Украероруху
12:10
/ 9
На Закарпатті фіксують найстрімкіші темпи падіння промисловості
10:34
/ 4
Закарпаття і надалі залишається регіоном із найбільшим падінням виробництва молока
17:52
Соціально-економічне становище Закарпатської області у січні-жовтні 2019 року
17:41
Підприємствами й організаціями Закарпаття за січень-вересень освоєно на 15,3% менше капітальних інвестицій, ніж торік
17:35
/ 1
З початку року іноземні інвестори "вклалися" в економіку Закарпаття на 11,6 млн грн
12:04
Підприємства Закарпаття упродовж 9 місяців здійснювали експорт послуг до 77 країн, імпорт – з 42 країнами
10:32
На Закарпатті створюють потужний автомобільний кластер
17:58
Форум ініціатив відбувся у Соломонові на Ужгородщині
02:12
/ 2
День Свободи і Гідності відзначили у Хусті та Тячеві
17:34
/ 2
Перший приватний винороб Закарпаття готується отримати офіційну ліцензію
22:23
/ 5
Авіакомпанія "Азур Ейр Україна" з Тячева потрапила в ТОП-10 найбільш успішних компаній галузі
» Всі новини