Закарпаття просить відстрочити на 2 роки введення нового стандарту фасування мінеральних вод

В Українських Карпатах зосереджена більшість мінеральних джерел України, представлені практично всі типи мінеральних вод, в тому числі унікальних за своїм складом та лікувальними властивостями, адже недарма такі джерела звались в народі «Святими криницями».

Термальний басейн в м.Берегово
Термальний басейн в м.Берегово
Протягом не одної сотні літ люди на власному досвіді пересвідчувались в цілющих властивостях мінеральних вод.. У наш час лікуються не тільки відвідуючи курорти, а й використовуючи розлиті у пляшки мінеральні води.

Своєю популярністю Закарпатська область завдячує не в останню чергу мінеральним джерелам. Адже саме тут зосереджено близько 66 відсотків родовищ вуглекислих мінеральних вод України, причому ця вода за якістю і ступенем лікувальних властивостей не поступається відомим водам Кавказу, Чехії, Польщі, Франції. До того ж, саме в Україні зосереджено понад 70 відсотків європейських запасів мінеральних вод, отож не потрібно бути бозна-яким аналітиком, аби зробити висновки, що це дає державі.

Якщо ж говорити винятково про Закарпаття, то слід сказати, що саме в цьому регіоні нараховується понад 360 різних за хімічним і газовим складом, температурою і лікувальними властивостями мінеральних джерел. Їхній загальний дебіт становить близько 10 тисяч кубометрів на добу.

За мінералізацією закарпатські мінеральні води є слабо-, мало-, середньо- і високомінералізованими, зустрічаються також розсоли. Таким чином, в Закарпатті є мінеральні води всіх бальнеологічних груп. Значна частина їх (61,4 відсотка) зосереджена в гірській зоні, менша (31,4 відсотка) — в передгірній і лише 7,2 відсотка джерел знаходиться у низовинній частині області. Фізико-хімічні, біологічні і лікувальні властивості, а також добовий дебіт мінеральних джерел дозволяють виділити 30 найбільш перспективних родовищ. За даними відділу статистики промисловості Закарпатського обласного управління статистики, за своїми властивостями 4 родовища мінвод відповідають типу «Єсентукі», 7 — «Боржомі» й «Арені» та багатьом аналогам інших відомих мінеральних вод.

ЯК ВИКОРИСТОВУЮТЬ ВОДУ?

Говорячи про мінеральні води Закарпаття, насамперед треба сказати, що чи не найважливішим є те, що це природне багатство Закарпаття допомагає зберегти найцінніше — здоров’я людини. Адже лікувальні мінеральні води з високим вмістом вуглекислоти та таких мікроелементів, як залізо, мідь, цинк, марганець, дуже цінні. Особливість цих мікроелементів у тім, що вони знаходяться в мінеральних водах у терапевтичних дозах і можуть використовуватися для лікування низки патологій органів травлення, серцево-судинної та нервової систем. Окремі ж запропоновані для виробництва мінеральні води краю, за висновками фахівців, є просто знахідкою для потерпілих від катастрофи на ЧАЕС, оскільки вода чудово стимулює імунну систему, робить організм стійким до впливу багатьох негативних чинників.

Саме з огляду на все це і є цілком зрозуміло, що на базі мінеральних вод у краї функціонує чимало оздоровниць та санаторіїв. Найвідоміші з них — «Квітка полонини», «Шаян», «Синяк», «Поляна», «Верховина». Лише на території селища Поляна, що на Свалявщині, діють два великі санаторії — «Сонячне Закарпаття» та «Поляна». Найціннішими з-поміж закарпатських мінералок фахівці визнали «Поляну Купіль», «Поляну Квасову», «Шаянську» та «Лужанську».

ЗДОРОВ’Я ПЛЮС ПЛАТЕЖІ ДО БЮДЖЕТУ

Певна річ, з огляду на якість та корисність, мінеральні води користуються значною популярністю. Про це навіть зайве говорити. Тому, відповідно, обсяги видобутку та розливу мінвод збільшуються з року в рік, що дає значну користь для краю. Так, за даними в. о. начальника управління економіки Закарпатської ОДА Михайла Поповича, видобуток ліцензіатами мінеральних вод з родовищ області у питомій вазі затверджених запасів становить 22,9 відсотка проти 21 % у 2005 році. Загалом за 9 місяців цього року розлито понад 10,2 млн. дал води, що порівняно з аналогічним періодом минулого року більше на 15,7 відсотка.

Важливим є й те, що це природне багатство — мінеральна вода — дає платежі до бюджету. За даними ДПА в Закарпатській області, за 9 місяців 2006 рік від підприємств, що здійснюють видобуток та використання мінеральних вод (ліцензіати та вторинні користувачі), до зведеного бюджету надійшло 13,7 млн. грн., що на 17 відсотків більше, ніж за відповідний період 2005 року. Заводами з розливу мінеральних вод сплачено податків на суму 4,7 млн. грн., санаторіями — 9,1 млн. грн., що відповідно на 25,9 та 12,9 відсотка більше порівняно з аналогічним періодом 2005 року.

ВИСОКИЙ СТАНДАРТ І МОЖЛИВОСТІ РЕГІОНУ

Однак щодо користування природними багатствами постійно виникає чимало проблем. Наразі також постало питання посилення вимог Держстандарту до розливу мінвод. У серпні цього року цей комітет зареєстрував новий національний стандарт України ДСТУ 878-2006 «Води мінеральні природні фасовані. Загальні технічні умови», який має набути чинності 1 січня 2007 року. Згідно з вимогами нового стандарту фасування вод повинне здійснюватися безпосередньо біля місця видобутку, а її транспортування до підприємств, які знаходяться на віддалі від свердловини, можливе тільки за допомогою трубопроводів.

З одного боку, ідея подачі води до заводу на розлив трубопроводом справді хороша, адже всім відомо, що мінеральна вода при транспортуванні втрачає свої властивості та руйнується її молекулярна структура. Але є й інший бік: чомусь при розробці стандарту не запитали й не врахували пропозиції, власне, тих, хто видобуває мінеральну воду, розливає її, а це особливо важливо.

«Не можна приймати те чи інше рішення в одну мить і вимагати його виконання, — коментує ситуацію заступник голови Закарпатської ОДА Володимир Гоблик. — Закарпатська обласна держадміністрація введення нового стандарту цілком підтримує — жорсткіші стандарти щодо розливу мінеральної води лише поліпшать її якість, і в цьому є великий позитив. Але якщо говоримо безпосередньо про реалізацію нового стандарту, то виникає чимало проблем.

Насамперед треба сказати, що Закарпаття — це переважно гірська місцевість. У краї значна кількість підземних комунікацій (газо-, нафтопроводів, кабелів зв’язку), приватизованих земельних ділянок, що не дає змогу підприємствам прокласти трубопроводи для транспортування мінводи до існуючих цехів для її виробництва. Тим більше це нереально зробити за півроку (з серпня по січень). З іншого боку, для того, аби цими трубопроводами перекачувати воду, потрібно змінювати технології на підприємствах (заводам потрібно замінювати певну частину обладнання, розробляти відповідні проекти, шукати на все це кошти тощо). На всі ці роботи потрібно щонайменше два роки. В іншому разі введення в дію нових стандартів може призвести до припинення виробничої діяльності більшості виробників мінеральної води, ліквідації у зв’язку з цим значної кількості робочих місць та суттєвого скорочення надходжень у державний та місцеві бюджети.

Добре, що Держстандарт погодився з аргументами Закарпатської ОДА, і зараз розглядається питання про можливе відтермінування на два роки введення в дію стандарту. Зараз протягом відведеного часу нам необхідно підготуватися належним чином, а для цього влада збиратиме керівників заводів, підприємств з розливу мінеральних вод і допомагатиме їм готуватися до роботи за нових умов».

ЯК ЕКСПЛУАТУЮТЬСЯ РОДОВИЩА?

Однак у всій цій картині не вистачає ще одного, останнього штриха: чи правильно використовуємо надра, чи не порушуємо екології?

Адже добре зрозуміло, що у зв’язку з високою рентабельністю від реалізації мінводи серед суб’єктів підприємницької діяльності зростає конкуренція, загострюються відносини на всіх рівнях (наприклад, з 1997 року кількість суб’єктів підприємницької діяльності, що займаються розливом мінеральних вод, зросла з 16 до 28). Бажання отримати надприбутки нерідко призводить і до порушень вимог Закону України «Про надра», Правил розробки і охорони родовищ, лікувальних вод, Закону України «Про курорти».

«Проблеми надрокористування в роки незалежності набрали пріоритетного значення, — вважає голова Закарпатської ОДА Олег Гаваші. — Раніше всі підприємства були державними в єдиній суспільній системі. Зараз створилися різні приватні структури, дрібні підприємства, які теж хочуть використовувати надра, але не мають належного досвіду, практики бережливого використання надр. Поки потенційні підприємці бачать, що, наприклад, із землі б’є мінеральна вода, і тривіально бажають на ній заробити. Хоча паралельно мають знати і про всю глибину відповідальності за участь у такій справі. У цьому й полягає наша мета — відсторонити порушників від зловживань, хижацького ставлення до природи».

На підтвердження цих слів потрібно додати те, що внаслідок дроблення родовищ з’являється багато користувачів, які здебільшого працюють без єдиної ідеології і єдиного координатора у справі видобутку та розливу мінеральної води для широкого кола споживачів. Саме тому нагальним питанням сьогодення є сучасна оцінка всіх запасів мінеральних вод краю, їхній облік, над чим закарпатська влада наразі інтенсивно й працює.
Наталка ПОПОВИЧ, "День".
16 січня 2007р.

Теги:

Коментарі

НОВИНИ: Економіка

03:28
/ 5
Енергоспівтовариство спільно з АМКУ розслідуватиме монопольні зловживання ДТЕК на "острові" Ахметова, звідки отримує електроенергію Закарпаття
17:59
/ 1
Із березня запрацює віртуальний реверс зі Словаччиною, який "Газпром" блокував 5 років
03:01
/ 1
У січні закарпатці вирізали 4,8% "приватних" корів
13:16
Торік підприємствами Ужгородщини реалізовано промислової продукції на суму 7468,5 млн грн
16:59
/ 2
Закарпатський "Єврокар" у січні-2020 випустив на 5% менше авто, ніж у січні торік
11:56
/ 4
Під час візиту австрійської делегації на "Єврокар" обговорили потенціал подальшого розвитку автоіндустрії на Закарпатті
16:35
Торік на Закарпатті обсяги виробництва будівельної продукції зросли на 8%
14:56
/ 1
Суд підтвердив фіктивність компанії Gofer Mining PLC, яка маскувала рейдерство "інвестиційною" діяльністю на Закарпатті
16:43
Після короткочасного відродження газовидобувна галузь Закарпаття пішла на спад
13:57
/ 4
OpenMarket продає арештований ужгородський машинобудівний завод "Тиса" за 7,2 млн грн
19:23
/ 12
Через "зелений тариф" для можновладців у січні вартість електроенергії для бізнесу може зрости на 20-25%
03:20
Електрика для закарпатців має подешевшати
13:42
/ 7
На Закарпатті за рік удвічі поменшало кіз та овець
14:14
/ 3
Для відновлення повноцінної роботи аеропорту "Ужгород" виконані практично всі умови – керівник Украероруху
12:10
/ 9
На Закарпатті фіксують найстрімкіші темпи падіння промисловості
10:34
/ 4
Закарпаття і надалі залишається регіоном із найбільшим падінням виробництва молока
17:52
Соціально-економічне становище Закарпатської області у січні-жовтні 2019 року
17:41
Підприємствами й організаціями Закарпаття за січень-вересень освоєно на 15,3% менше капітальних інвестицій, ніж торік
17:35
/ 1
З початку року іноземні інвестори "вклалися" в економіку Закарпаття на 11,6 млн грн
12:04
Підприємства Закарпаття упродовж 9 місяців здійснювали експорт послуг до 77 країн, імпорт – з 42 країнами
10:32
На Закарпатті створюють потужний автомобільний кластер
17:58
Форум ініціатив відбувся у Соломонові на Ужгородщині
02:12
/ 2
День Свободи і Гідності відзначили у Хусті та Тячеві
17:34
/ 2
Перший приватний винороб Закарпаття готується отримати офіційну ліцензію
22:23
/ 5
Авіакомпанія "Азур Ейр Україна" з Тячева потрапила в ТОП-10 найбільш успішних компаній галузі
» Всі новини