Хто ліс рубає, тому тріски дістануться

Лісоруби мітингували та збиралися в похід на Ужгород. Старожили-рахівці зітхали: таке вони вже бачили. У 30-ті роки минулого століття лідери Комуністичної партії вели лісорубів, інших пролетаріїв за понад двісті кілометрів до Ужгорода, щоб демонструвати незгоду з антисоціальною політикою буржуазного уряду Чехословаччини…

Сьогоднішні протестувальники відрізнялися хіба що меншою організованістю й задекларованістю. Мітинг, у якому взяли участь понад півтори сотні лісорубів, підприємців, був більш емоційним, ніж діловим. Але суть його все-таки вимальовувалася чітко: ми тут, на Закарпатті, спину гнемо, ліс ростимо, доглядаємо, ми його рубаємо, а продаватиме хтось?!

Все почалося з наказу Державного комітету лісового господарства України від 30 листопада №264 «Щодо вдосконалення механізму продажу необробленої деревини». У ньому йдеться про те, що вся деревина, яка заготовлюється в областях, повинна один раз на рік, в останньому місяці, реалізуватися через аукціони на київській біржі єдиним лотом. До нього входить уся ділова деревина Закарпаття різних порід, сортів обсягом 508 тисяч кубів. Стартова ціна цього лоту — 121,8 млн. грн. Крім того, для участі в аукціоні потрібно сплачувати заставу 6 млн. грн. Загалом з усієї України запропоновано сформувати 11 лотів, які повинні піти з молотка на біржі в Києві. Протестувальників не влаштовували обсяги, стартова ціна лоту, формування його, та й застава... І чому деревина має продаватися у Києві, чому столична біржа диктує умови реалізації ділової деревини?

Працівники держлісгоспів, підприємці забили тривогу ще задовго до появи наказу, ще коли тільки розмови про нього точилися. Їхню стурбованість поділяв і перший заступник голови ОДА Іван Балога. До основних негативних моментів новацій він відніс і те, що продаж лісу з аукціону в Києві проводитиметься всього один раз на рік. Цей факт, а також велика стартова ціна лоту «відсікає» доступ до торгів підприємців краю. Стартова ціна не враховує вартість лісорозробок. Мітинги, протести, обурення зрештою вилилися у пакет ділових пропозицій: необхідно, щоб біржові торги проводилися щоквартально на території Закарпаття; лісосічний фонд, який виставляється на торги, має затверджуватися на сесії облради, а лоти повинні формувати держлісгоспи із затвердженням пропозицій на сесії облради; стартова ціна має враховувати інфляцію, рентабельність; при проведенні торгів слід надавати перевагу суб’єктам, які працюють прозоро, сплачують усі податки та відрахування і належну зарплатню, що має підтверджуватися довідками райдержадміністрацій, податкової, екологічних служб, фондів соціального захисту тощо. Йшлося і про потребу створити й зареєструвати лісосічну біржу.

Держкомлісгосп не врахував цих пропозицій. Сесія облради прийняла звернення до комітету з проханням докладно роз’яснити положення наказу й документів, що регламентують його втілення. Голова облради Михайло Кічковський направив телеграму голові Держкомлісгоспу Вікторові Сівцю із застереженням, що виконання наказу призведе до значних економічних втрат і непередбачуваних соціально-політичних наслідків на Закарпатті. Депутати до своїх розрахунків залучили експертів. І останні теж підтвердили, що механізм реалізації деревини може призвести до закриття навіть великих переробних підприємств, не кажучи вже про середні та малі. Не виключено, що ділова деревина, опинившись у руках могутнього посередника, стане предметом спекуляцій або вивозитиметься за кордон.

Останніми роками в області значно зросли потужності переробних підприємств, і на сьогодні вони дозволяють переробляти практично всю ділову деревину на місці. В лісозаготівельній і лісопереробній галузі задіяні понад 20 тисяч працівників. Як позначиться на їхніх заробітках наказ Держкомлісгоспу? Яка доля чекає на малі підприємства без сировини й з договорами, термін дії яких закінчився в 2006 році?

Початок нового року дещо заспокоїв. Як повідомив начальник управління лісового господарства області Валерій Мурга, дію наказу Держкомлісгоспу призупинено. На сайті ж Науково-інформаційного центру лісоуправління (www.fmsc.com.ua) з анонімних джерел надійшла інформація про те, що Вищий господарський суд м. Києва призупинив дію наказу Держкомлісгоспу №264 «Щодо вдосконалення механізму продажу необробленої деревини». Призупинив — ще не означає, що відмінив чи заборонив. Закарпатські лісоруби з власного досвіду знають: якщо вищі чини в столиці лобіюють чиїсь інтереси, то на зміну одному драконівському наказу приходять два інших, або чотири ще страшніших розпорядження чи інструкції. Отож рахівці й досі в напруженні — чим закінчиться їхнє протистояння?

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати