Ігор Кріль: "Вето Президента України на проект Державного бюджету є виваженим і потрібним для суспільства кроком"

На жаль, слід об’єктивно визнати, що бюджет не виправдав надій та очікувань в першу чергу пересічного громадянина, орієнтуючись в основному на великий бізнес та повністю нехтуючи соціальною складовою. Президент України, як гарант Конституції виконуючи свій обов’язок перед країною не міг не звернути увагу уряду Януковича на цілу низку принципових позицій в сфері соціального забезпечення населення. Мова йде в першу чергу про розмір прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати.

Якщо торкнутись конкретно показників, які закладені в тексті проекту закону та додатках, то навіть неспеціалісту видно перекоси, які намагається протягти «кризова» чи «антикризова» коаліція. Так, статтею 62 Закону пропонується затвердити на 2007 рік прожитковий мінімум з 1 січня 2007 року – 380 гривень, з 1 жовтня 2007 року – 395 гривень.

Але ж згідно розрахунків розмір прожиткового мінімуму у поточному році станом на 1 листопада становив майже 391 гривню, а прогнозний показник на 1 січня 2007 року становить 406,6 гривні.
Чому бюджет в цій частині викликає заперечення Президента України? Та тому, що з наступного року запропонований урядом бюджет призведе до недоодержання кожним пенсіонером, якому призначено мінімальну пенсію, щомісячно 26,6 гривні, з чим Президент України та наша фракція погодитись не можуть. Більше того, від зазначеного показника залежить не тільки пенсія 12 млн. пенсіонерів, а й розмір державної соціальної допомоги по догляду за дитиною, допомога одиноким матерям, допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам, допомога на поховання тощо.

Тільки крайньою формою зневаги до свого народу можна назвати норму, що містить стаття 97 Закону, якою пропонується з 1 січня 2007 року залишити максимальний розмір пенсії народного депутата без обмеження, на відміну від усіх інших пенсіонерів-недепутатів, яким чітко визначені межі: «від і до».
Щодо показника мінімальної заробітної плати, який закладено в проекті закону. Віктор Федорович та коаліція планували встановити мінімальну зарплату на рівні 400 гривень на місяць, через пів-року збільшити на 20 грн., і через рік (у грудні 2007 року) зафіксувати на рівні 450 гривень.

Таким чином, якщо в 2005 році зростання розміру мінімальної заробітної плати становило 40 відсотків, у 2006 році – 20 відсотків, то в 2007 році воно заплановано лише на рівні 12,5 відсотка.
Зрозуміло, що таке різке уповільнення темпів зростання розміру мінімальної заробітної плати дуже негативно позначиться на умовах оплати працівників абсолютної більшості підприємств в Україні, оскільки тарифні ставки їх працівників згідно з галузевими угодами та колективними договорами встановлюються залежно від розміру мінімальної заробітної плати.

Те ж саме можна сказати і про розмір інфляції (близько 11%). Така інфляція, а також зростання податкового навантаження на доходи фізичних осіб, в Україні вперше за останні роки призведуть до реального падіння розміру мінімальної заробітної плати, який є базою для обрахування заробітної плати близько 10 млн. працюючих громадян, зокрема працівників бюджетної сфери – лікарів, вчителів, науковців, працівників культури.

Віктор Янукович обурено стверджує, що в державну казну з неба покласти 10 мільярдів гривень неможливо. Звичайно, що з неба гроші в бюджеті не з’являться, просто необхідно більш ретельно проаналізувати видаткову частину і зменшити ті витрати, які спрямовані на надання необґрунтованих преференцій переважно донецьким підприємствам та корпораціям.

Вважаю, що сьогодні єдиним правильним виходом з даної ситуації була б спільна консолідована робота направлена на прийняття бюджету, що дійсно відповідав би інтересам народу, а не політична спекуляція заснована на реваншистських настроях.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати