Ще навчаючись в Ужгородському музичному училищі Іван Попович став лауреатом Х Всесвітнього фестивалю молоді в Берліні в 1973 році. З того часу його репертуар – авторське поєднання жартівливих гуцульських пісень та власної лірики.
Навчаючись у Львівській консерваторії Попович почав співати в "Арніці"; в 1976 році разом з Віктором Морозовим створив ВІА "Ровесник". Через рік ансамбль запросили до філармонії на місце "Ватри" – тоді їх візиткою була пісня Поповича "Люба-Люба".
В 1979 році "Ватра" в черговий раз загасла і Іван Попович створив в Ужгороді новий ВІА "Закарпаття", та вже за рік опинився в Київському мюзик-холі. В середині 80-х народний артист стає солістом Театру естради – саме на цей час приходиться пік його популярності – з ефіру не сходили "Карпатська свайба", "Василина", "Розлук не буде", "Мене радує світ"...
Наразі народний артист України Іван Попович соліст Державного духового оркестру. В 1999 році за особистий внесок у розвиток української культури та вагомі творчі здобутки його нагороджено орденом "За заслуги" ІІІ ступеня.