Подібні виклики почастішали одразу по тому‚ як над Закарпаттям запанувала тепла суха погода, а особливо ситуація загострилася наприкінці березня – початку квітня. Саме в цей час закарпатці активно розпочали впорядкування городів та дачних ділянок, намагаючись позбавитися від опалого минулорічного листя та сухої трави, найменш трудомістким способом – спалюванням.
Сергій Крицький, заступник начальника ГУ МНС в Закарпатській області повідомив, що від необережного поводження з вогнем вже постраждали молоді виноградники на території Ужгородського району. А в кількох випадках пожежникам ледь вдалося відвернути біду від лісових насаджень, трубопроводів та дачних будинків.
У головному рятувальному управлінні розповідають, що зараз хвилею пожеж, спричинених випалюванням сухої трави‚ охоплені переважно низинні райони області, однак по мірі потепління вона пошириться й на гірську місцевість, якщо‚ звісно‚ горяни не виявляться більш свідомими за долинян.
Щодо низинних територій, то рятувальники очікують, що найбільш дошкульного удару, краяни завдадуть екології, фауні та флорі власного краю на перших квітневих вихідних.
"Закарпатці активно візьмуться до впорядкування та очищення своїх присадибних ділянок, городів, дачних ділянок, саме на цих вихідних. І попри застереження МНС України знайдеться кілька не вельми свідомих, які спробують провести "зачистку" своєї землі саме спалюванням" - продовжує Сергій Крицький.
Про те, що спалювання є не чим іншим, ніж "зачисткою", твердять й екологи. Під час горіння, разом із травою, сухостоєм та опалим листям пошкоджується й верхній гумусний шар, який відповідає за родючість землі. Отож користі від спалювання немає жодної, а от шкоди більш ніж достатньо.
Взяти хоча б той аргумент, що пожежні автомобілі, які сьогодні виїжджають на виклики по всьому низинному Закарпатті, гасять траву за кошти платників податків. Тобто за наші з вами кровні гроші. А чого ми тоді її випалюємо?