Сумна звістка про те, що 4 березня 2009 року перестало битися його серце з болем сприйняло усе Закарпаття. З іменем Юрія Пітри пов’язані найвищі досягнення в сільському господарстві не лише нашого краю, але і всієї України упродовж багатьох десятиліть.
Свій труд хлібороба він активно поєднував із громадською діяльністю. Юрій Пітра був депутатом шести скликань Верховної Ради СРСР.
Життєва дорога Юрія Юрійовича розпочалася 26 березня 1914 року в с. Білки Іршавського району Закарпатської області у простій селянській родині. Змалку, хоч і довелося пізнати тяжку хліборобську працю, але рідну землю полюбив щирим серцем сина і господаря.
З 1948 року до виходу на заслужений відпочинок працював у колгоспі «За нове життя» у рідному селі, очолюючи ланку кукурудзоводів. Як справжній хлібороб учився все життя, впроваджував передовий досвід. Його справедливо називали народним академіком. У 1957 році ланка Юрія Пітри уперше виростила 100 цнт із гектара кукурудзи, і цей рубіж вона достойно утримувала понад 25 років. Він виховав численну когорту послідовників своєї справи. На базі ланки успішно діяла міжрайонна школа передового досвіду. За свою самовіддану працю Юрій Юрійович Пітра вшанований високими званнями і урядовими нагородами. У 1958 році удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці. У 1977 році йому присвоєно це звання вдруге. Він нагороджений чотирма орденами Леніна, орденами Жовтневої Революції, Трудового Червоного Прапора. Юрій Пітра був заслуженим працівником сільського господарства Української РСР, лауреатом Державної премії СРСР.
Незалежна Україна також високо оцінила працю нашого уславленого земляка, нагородивши його у 2004 році орденом Ярослава Мудрого.
Як син і патріот своєї землі Юрій Юрійович Пітра завжди щиро вболівав за долю отчого краю, рідного села, турбувався про людей. Він був чудовим сім’янином, люблячим чоловіком, дбайливим батьком, вірним і надійним другом.
Висловлюємо щирі співчуття його сім’ї, рідним, близьким, друзям.
Світла пам’ять про Юрія Юрійовича Пітру назавжди залишиться у серцях всіх, хто працював і спілкувався з ним.
Хай рідна земля буде йому пухом.
Гаваші О. О., Кічковський М. М., Балога І. І., Гоблик В. В., Лукеча В. І. Мателешка О. І., Попович М. А., Мартин М. М., Брензович В. І., Бульчак В. М., Паук І. Ф., Хохлов М. М., Станко П. І., Зейкан В. С., Ковач В. М., Король І. І., Волощук М. Ю., Ільницький Ю. В., Мальованик М. М., Федикович П. А, Бігунець І. Ю., Бакша М. І, Біров А. О., Бобинець Г. М., Мочкош С. М., Петровці-Русинко М. М., Симканич М. А., Скучка І. М.