Як ми знаємо, цьогоріч святкуватимемо 70-річчя Карпатської України – державного утворення, яке проіснувало менше 6 місяців і було захоплено Угорщиною. Безперечно, це державне утворення вписало героїчну сторінку в історію Закарпаття. Його перший президент Августин Волошин став гідним прикладом для наслідування. Чимало людей у той час віддали своє життя, проявили нескореність духу, бо вони були щирими патріотами рідної землі. Як казав колись видатний політичний український діяч Володимир Липинський, ніхто нам не збудує держави, якщо самі її не збудуємо і ніхто з нас не зробить нації, якщо ми не схочемо нею бути. І саме таких героїв нам треба розкручувати…
Деякі позитивні потуги в напрямку виявлення борців за незалежність нашого краю, уславлення пам’яті про них робить районна рада. За її ініціативи минулого року на місці розстрілу січовиків Василя Галаса, Василя Бровдія, Петра Микитюка, Юрія Петраша у Білках встановлено пам’ятний знак. Ще одним з таких яскравих прикладів може бути покійний вчитель з Івашковиці Степан Мудранинець. Він активно долучався до створення Карпатської Січі та вишколу молодих січових стрільців. Після окупації території нашого краю гортіївською Угорщиною з однодумцями співпрацював з Українською повстанською армією, за що його було засуджено більшовицьким комуністичним режимом до 15 років ув’язнення. За ініціативи районної ради нещодавно в рідному селі героя, в шкільному закладі, де він вчителював, встановлено меморіальну дошку. В продовження цієї теми районною радою організовано круглий стіл з лідерами районних осередків політичних партій, громадських організацій, сільськими головами. Зустріч стала доволі потужним популяризатором героїчного минулого Іршавщини зокрема та Закарпаття в цілому. Окрім виступів доповідачів, відбулась демонстрація фільму про Карпатську Україну, що дало змогу подумки перенестися в той час, відчути епоху, високий дух патріотизму.
Відтак районна рада виступила організатором науково-практичної конференції «Іршавщина в контексті державотворчих процесів Карпатської України». Її проведення стало яскравою демонстрацією того, що наш район зіграв далеко не останню роль в проголошенні цього державного утворення та протистоянні угорським загарбникам 1938-39 років. Ми маємо знакові місця тих буремних подій. Це: Імстичево, Білки, Кам’янське, Горбок, Загаття… Ми маємо своїх героїв того часу. Скажімо, Івана Ігнатка з Білок, який був послом до Карпатського Сойму, Василя Галаса з Лози, що розстріляний у Білках за любов до рідного краю… Про високий рівень конференції свідчить те, що взяли в ній участь провідні науковці Закарпаття. Мова йде про доцента Закарпатського інституту післядипломної освіти Михайла Басараба, доцента УжНУ Маріана Токаря. Конференція може цілком претендувати на обласний рівень, адже, окрім науковців, побували на ній і голови Хустської та Свалявської районних рад Іван Мешко, Михайло Воронич. З поважних причин не зміг приїхати ректор УжНУ Микола Вегеш. За підсумками конференції прийнято резолюцію, в якій йдеться про подальшу пошукову і дослідницьку роботу, співпрацю з Ужгородським національним університетом в напрямку виявлення білих плям в історії району 1938-39 рр. Як підсумок, матеріали конференції будуть видані окремою брошурою. Звичайно, на цьому районна рада не зупинятиметься. У планах – відкриття пам’ятного знака сподвижникам Карпатської України в Горбку та ще кілька цікавих проектів.
Зрозуміло, що районною радою до 70-річчя Карпатської України пророблена серйозна робота. Можливо, і непомітна на перший погляд неозброєним оком. Сподіватимемось, що вона марно не пропаде, що героїчні сторінки минулого продовжуватимуть жити в пам’яті наших краян, а в їх серця вируватиме дух патріотизму. Бодай найменші його прояви…
Читаю і плачу 2009-03-05 / 22:05:00
Автономію від жовтня 1938 року отримала Підкарпатська Русь. Право змінити назву цього утворення і затвердити державні символи мав тільки парламент, який провів своє перше засідання за кілька годин до окупації. Тому всі попередні рішення пана прем'єра, а пізніше президента, не мали жодного правового значення.
А пам'ять загиблих дітей я ніколи не ображав і нікому ображати не дам (не знаю, звідки Ви це взяли), бо це загинуло наше майбутнє, наша надія і цвіт нації. Не їх вина, що їхній юнацький розум і почуття до рідного краю було цинічно використано купкою прийшляків, які замість того, щоб захистити своїх дітей, покинули їх беззбройними на полі бою, прирікши на вірну смерть. Саме це є ганьбою і трагедією, яку змити неможливо.
Думаю, жоден із Вас не відправив би свою дитину на смерть за свої ідеали, які дитина в 14-16 років сприймає з усією глибиною підліткового максималізму і не здатна критично до них ставитися, часто не бачить жодного іншого виходу і тому страждає від цього. Це свідомий злочин проти невинних дітей.
орк 2009-03-05 / 08:01:00
Ось що я пропоную. Звичайно, що напередодні 14-15 березня буде багато публікацій на тему проголошення незалежності Карпатської України та боїв з угорськими фашистами. Знаю, що будуть різні думки. АЛЕ: прошу і вимагаю щоб автори статей чи коментів з повагою ставилися до Смерті. Загинули дуже молоді люди (я не можу назвати їх дітьми, бо рішення вони прийняли аж ніяк не дитяче), наші політрусинські опоненти можуть не поділяти погляди, заради яких загинули ті юнаки, але мусять триматися мінімальних етичних норм. Наймінімальніша вимога – повага до загиблих.
Mefistofel 2009-03-04 / 21:36:00
Не сваріться хлопці як депутати. Ви оба маєте рацію: Як автономія Карпатська Україна існувала з жовтня 1938 р. А перший Сойм було скликано дійсно лише 15 березня 1939 р. На цьому Соймі було обрано Президента Карпатської України - Августина Волошина, який до того був прем'єр-міністром К.У. В лютому 1939 р. було обрано членів Сойму К.У., які і зібрались на перше засідання 15 березня 1939 р. В той же день мадяри перетнули бувший чесько-мадярський кордрн між селами Сасово і Чорнотисів у Виноградівському районі і далі пішли на Хуст, перед яким і сталася історична битва наших беззбройних січаків і регулярною хортистською армією мадяр. Це було на березі Тиси, під Хустом, напроти рокосовської "бані" (кар'єр)....
orange 2009-03-04 / 20:24:00
Кібись быв ошколований, чоловічку, то бысь знав, ож Карпатська Україна проісновала в якости максимальної автономії і з українськима державнима символами вже з октовбра 1938-го...
Читаю і плачу 2009-03-04 / 19:44:00
"цьогоріч святкуватимемо 70-річчя Карпатської України – державного утворення, яке проіснувало менше 6 місяців і було захоплено Угорщиною"
Цікаво, хто автор цієї статті. Йому би треба було порадити частіше відкривати книжки і статті, щоб не помилявся так. Карпатська Україна як державне утворення проіснувала кілька годин (днів), а не 6 місяців.
Нагадує дорогу, але бездарну пропаганду в СРСР...