У березні 2006-го П.Чучка переміг на виборах сільського голови с. Баранинці (до сільради належать ще три сусідні села Ужгородського району). Конструктивної співпраці з депутатським корпусом не вийшло, в сільраді одразу утворилася опозиційна більшість, яка кілька разів намагалася усунути сільського голову через висловлення йому недовіри. Причина конфлікту банальна — сільські землі, що прилягають до Ужгорода. Очевидно, колишнє сільське керівництво мало щодо земель свої плани, реалізувати які при нинішньому голові виявилося неможливо. Не зумівши позбавити Чучку повноважень, частина депутатів перестала відвідувати сесії, а відсутність кворуму унеможливила обрання виконкому, секретаря і навіть затвердження річного бюджету. Сільська рада два з половиною роки фактично не діяла — тут не можна було отримати дозвіл на будівництво, прийняти об’єкт в експлуатацію чи укласти договір оренди. Небажання більшості співпрацювати з сільським «мером» вилилося в те, що Держказначейство припинило перераховування коштів, внаслідок чого в медичних пунктах відключили електроенергію й воду, а бюджетники перестали отримувати зарплату. Це врешті-решт вилилося в соціальний вибух із пікетуванням ОДА.
Навесні 2007 р. в Баранинцях сталася безпрецедентна в Україні подія — територіальна громада ціною величезних зусиль відкликала п’ятьох депутатів, котрі не відвідували сесії, а 2 листопада минулого року в селі відбулися проміжні вибори. Супроводжувалося це судовим рішенням про заборону виборів (прийнятим по опівночі, за чотири години до відкриття дільниці), судовими виконавцями, міліцією й натовпами селян, яких бездіяльність сільради зачепила за живе. Незважаючи на жорстке протистояння, вибори таки відбулися, а після набуття повноважень новими депутатами утворилася більшість, і рада нарешті почала працювати. Відтоді пленарні засідання відбуваються кожні два тижні, оскільки за два з половиною роки бездіяльності нагромадилося безліч невирішених питань.
Однак спокійної роботи не вийшло, наразі між сторонами триває судово-прокурорське протистояння. За останні два роки суди різних інстанцій ухвалили величезну кількість рішень, окремі з яких суперечать одне одному. Напевно, колись судовий бік «Баранинської справи» зі своїми юридичними колізіями ввійде в підручники з юриспруденції. За невиконання одного з рішень районна прокуратура порушила проти сільського голови кримінальну справу (П.Чучку зобов’язали віддати печатку з документацією сільради комісії, рішення якої скасував інший суд, а її члени, за результатами проміжних виборів, вибули з депутатського корпусу). Цього тижня протистояння між сторонами сягнуло піку — слідчий прокуратури пред’явив П.Чучці звинувачення, взяв у нього підписку про невиїзд і наклав арешт на «Децу у нотаря». Сільський голова з притаманним йому гумором взявся готувати консервовану тушонку на період очікуваного ув’язнення. Хоча опускати руки не збирається. Новий склад сільради звернувся у Верховну Раду з проханням прислати в Баранинці спеціальну комісію для вивчення ситуації, та частина селян, що симпатизують П. Чучці, збирають підписи на підтримку його підтримку. У їхніх зверненнях названі особи з числа колишніх і теперішніх народних депутатів, які, на їх думку, провокують ескалацію конфлікту. За словами П. Чучки, найгірше в цій ситуації — те, що опоненти, блокуючи роботу сільради, свідомо провокують селян, яким і так несолодко в нинішніх кризових умовах, на новий соціальний бунт. А рушійною силою в цих процесах виступає районна прокуратура…
У прокуратурі «Баранинську справу» коментувати відмовилися через таємницю слідства, однак запевнили, що діють виключно у межах своєї компетенції, стоять на нейтральній позиції й переконані: доведуть свою правоту, коли справа потрапить до суду. Факт накладення арешту на корчму в прокуратурі категорично заперечують…
Очевидно, найближчим часом у Баранинській сільраді буде «гаряче», протистояння наростатиме й далі.