Йти в неосвітлену ужгородську ніч у пошуках води здалося малопривабливим. Тому довго крутився в ліжку з книжкою і без неї, поки нарешті, зморений, заснув. Ясна річ, після безсонної ночі я проспав восьму годину, а з нею – омріяне щастя у вигляді води із краника.
І, чесне кажучи, тілесні муки наштовхнули мене на парадоксальні роздуми. Чому ми, живучи в області, яка займає ПЕРШЕ місце в Україні по водних ресурсах, цю саму воду бачимо по графіку?
Чому Одеса, яка розташована в степах на березі соленого Чорного моря, має прісну воду в краниках у будь-яку годину доби? Я вже мовчу про гарячу! Дайте хоч холодної, аби мокра!
В Одесі питну воду завжди продавали. Це тут був один із найбільш ходових товарів. Знамениті одеські биндюжники – це значною мірою водовози. Відро води в Одесі коштувало ледь не як відро вина. Так-от, у цьому історично безводному краї нині води вдосталь, а в Закарпатті, де потічків стільки, що лише по їхніх назвах можна захищати дисертацію, у краниках 17 годин із 24-х – пустеля Сахара.
Тому вношу ділову пропозицію: якщо проблему не можна вирішити радикально, давайте долати її поступово. Наприклад, щороку збільшувати подачу води в Ужгороді усього на одну годину. Наприклад, перший рік – збільшити ранкову подачу з 6-ї і вже до 9-ї. На другий рік вечірню подачу розширити замість 10-ї до 11-ї. На третій – збільшити обідню подачу з 12-ї до 2-ї. І так, крок за кроком, за 17 років ми позбудемося водного графіку.
До речі, 17 років ми вже живемо в незалежній Україні. Якби цю ідею ми втілили тоді, то зараз би рапортували про вирішення однієї найболючіших міських проблем.
Мені відразу заперечать, що бракує, мовляв… води. Себто додаткових ресурсів, потужностей, систем і ще казна-чого. Але, шановні, значна частина ужгородців вже перейшла на водні лічильники, що значно зменшило споживання води в їхніх помешканнях. У них жоден кран не буде протікати не те, що місяцями, а годину. Економія води тут неймовірна, бо платиш за кожну краплю! І щороку кількість таких розумників зростає.
От вам і поява додаткового водного ресурсу на погодинне щорічне збільшення подачі води.
Ідею дарую ужгородському меру безкоштовно. Тим паче, що вона йому може ой як пригодитися перед наступними виборами.