На Закарпатті ніхто не забуває про 1 листопада. У цей день поспішаємо туди, до рідних і близьких, беремо з собою дітей і теплі айстри. І, може, це один із небагатьох днів у році, коли щиро молимося.
У День пам'яті зупиняємося в цьому вирі проблем, осмислюємо життя, згадуємо тих, кого з нами немає, і ще раз віддаємося почуттю світлого суму. Залишаючи на надгробках тепло осіннього сонця...
Не забудьмо про тих, кого з нами вже немає.
01 листопада 2006р.
Теги: