Виставка — своєрідний сад скульптур: такі різні й оригінальні з металу, каменя, дерева та глини. Ті, що прийшли, роздивлялися і жваво обговорювали. Старійшина скульптури Михайло Попович сказав, що колись більш широко були представлені доробки закарпатських митців. Та молоді скульптори мають прекрасну школу. «Хотілося б більше бачити молоді - У роботах - більше закарпатського духу, який започаткував корифей скульптури В.Свида», - сказав у виступі начальник управління культури ОДА Юрій Глеба.
Свою думку висловив скульптор Іван Маснюк, котрий не брав участі у виставці: «Не представлена периферія: немає робіт лауреата Шевченківської премії із Середнього Сідака, Глеби із Кушниці, Сочки, Бровдія. А як би прикрасили виставку дипломні роботи випускників коледжу мистецтв ім.А.Ерделі та Закарпатського художнього інституту!».
Та як би там не було, виставка вражає різноманітністю. Водночас скульптор пропонує замість прикрашати проспект «скороспілими» роботами, краще коло кожного з банків (місто ж усіяне ними) поставити по одній скульптурі закарпатських авторів. Тоді Ужгород перетворився б на великий музей.