Ужгород – перенасичене місто. Воно не має куди розвиватися. У підсумку маємо стовпотворіння машин, затори на непристосованих вулицях, брак площ та майданів. Брак ПРОСТОРУ.
Легені міста – Боздоський парк – обростає заводами та висотними будинками. Не здивуюся, якщо й парк скоро почнуть рубати, бо, мовляв, місту треба гроші. А жити в місті не треба?
Ситуація з будівництвом офісу Національного банку дивує своїм нахабством. Як таке взагалі в голову могло прийти? Одна з небагатьох площ міста, яка має 70-річну (!) історію, тепер може бути суттєво обкраяна. Бо, бачте, мер міста Сергій Ратушняк хоче втішити нас кількома мільйонами гривень. Для однієї людини кілька мільйонів, може, й гроші, але для обласного центру, який задихається від нестачі простору – це як продатися за два кіла гречки на виборах.
Тричі пропозиція мера не була підтримана на сесії. (У депутатів виявилося більше олії в голові, ніж у супер-пупер „патріота”). Та влада не заспокоюється: поки площу не продамо, тепло не включимо. А це вже шантаж. Причому – примітивний. Якщо ви такі газди, що до зими не зуміли підготуватися, то хто вам винен?
Сьогодні продамо площу Народну, завтра – Театральну, на площі Кирила і Мефодія вже будується якесь секретне чудо. Що залишиться ужгородцям та їхнім нащадкам? Офіс Національного банку? А просто з немовлям у колясці погуляти – за місто їхати чи до Ратушняка на приватне обійстя проситися?
Національний банк має велике приміщення в історичному центрі міста. Давати ще одну ділянку поблизу та ще й таким варварським способом – це злочин перед нащадками.
Навпаки: метикуватий господар спрямував би багатих фінансистів у ті райони, які найслабше розвинені. Хай там банкіри будуть свій офіс! Хай розвивають інфраструктуру, впорядковують територію. Взяти хоча би нові, спальні райони: там що банки не потрібні? Адже там головне скупчення населення!
Натомість, крім багатоповерхівок, крамничок та розбомбленої території -- нічого там не знайдеш!
Дивує напористість мера. Складається враження, що тут щось нечисто. Чи не тягне йому кишеню від такої „історичної” пропозиції, яке вже стала істеричною?
А, може, хай Нацбанк будується на площі Поштовій? А чого – між мерією та поштою якраз ще одна будівля влізе! Хай Ратушняк втуплюється щодня у такий любий йому фінансовий офіс!
І не вірю я в байки, що так придумав ще „татічко Масарик”. Якби чехи задумали, вони би й збудували. (На відміну від нинішніх господарів міста, які знають тільки продавати). Та й зрештою, 70 років тому Ужгород був зовсім інакшим і проблеми перед ним стояли інші. Тепер місту бракує не будівель, а повітря, особливо в історичній частині.
За півроку свого мерства Ратушняк відзначився горами сміття, „базарними” війнами, відключенням гарячої води, неготовністю до зими. Але особливо не хочеться, аби він запам’ятався проданими площами. Бо все можна поправити: сміття прибрати, воду включити, тепло подати. А от повернути майдани його справжнім власникам – ужгородцям – уже не зможе ніхто.
Олександр ГАВРОШ, Ужгород
25 жовтня 2006р.
Теги: