За його словами Петра Митра, цьогоріч у горах врятовано вже 60 людей, а четверо, на жаль, загинули. Він також зауважив, що кількість туристів на Закарпатті з кожним роком більшає. Проте, на жаль, у горах трапляються прикрі, часом фатальні випадки, яких можна було б уникнути, якби люди перед виходом на маршрут безкоштовно зареєструвалися у рятувальній службі.
Видання фінансово підтримав Швейцарсько-український проект розвитку лісового господарства в Закарпатті FORZA, загалом випущено 1500 буклетів та 20 тисяч невеликих пам’яток для туристів з контактами рятувальників.
Наталія Піцур, волонтерка рятувальних робіт, упорядник буклету з безпеки туристів у
горах розповіла, що у підготовленій книзі подано практичні поради - як діяти у разі небезпеки, як підготуватися до походу, щоб уникнути труднощів. А найголовніше, тут подано карти - зони дії рятувальних пунктів, лавинонебезпечні зони.
Найчастіше сигнал про біду, за словами рятувальників, надходить від третіх осіб. Тоді як туристи при температурі -20 градусів за 2 години може загинути. Рятувальні загони мають гелікоптери, проте у сніжну погоду вони не допоможуть. «Якщо фахівці попереджають, що у певна територія гір небезпечна, то варто дослухатися, бо ціна надто висока», - каже Наталія Піцур. Найбільш небезпечними на Закарпатті взимку, особливо при перепаді температур, є Полонина Руна, Боржавські полонини, Свидовецький і Чорногірський хребет, полонина Красія.
На Закарпатті сьогодні працюють 62 рятувальники. Це 4-5 осіб в одному пункті, тому особливо важливою є допомога т.зв. громадських рятувальників.
Довідка.
З початку цього року зареєструвалися 1999 туристичних груп, тобто близько 19 тисяч туристів. Здебільшого це ті, кому потрібне офіційне підтвердження проходження маршруту для маршрутно-реєстраційної комісії. Насправді, за словами Петра Митра, це лише половина від реальної кількості туристів.