Тим не менше 30 вересня ц.р. свій робочий день голова обласної ради Михайло Кічковський провів у Хустському та Тячівському районах, де приймав громадян з особистих питань. Разом із тим керівник ради відвідав окремі соціальні заклади Потисся.
Завітавши у Н.Селище, де сільським головою Василь Микулець, а населення нараховує 2,4 тисячі осіб та 800 дворогосподарств, Михайло Кічковський насамперед зустрівся з активом села та розглянув більше 20 заяв від громадян.
У ході розмови представники територіальної громади порушували питання, які найбільше турбують сельчан. Серед таких – незадовільне виконання Закону про пільгове перевезення людей. Для людей, казали співрозмовники, було б набагато краще, якби пільги надавались у вигляді доповнення до пенсії. Тоді б усі були в однакових умовах. Адже, не секрет, що, приміром, літні жителі гірських сіл рідко користуються послугами авто перевізників. Проте поважні городяни їздять щодня.
Йшлося також і про високу ціну вартості приватизації земельних наділів та про необхідність виділення землі під забудову для молодих сімей.
Доймає громаду і проблема з питною водою. Та необхідні для побудови у селі хоча б двох бюветів. От з коштами на цю справу – проблема.
Порушували селяни і питання термінового ремонту дороги загального користування ( Липча –Н.Селище), якою із присілків довозяться шкільним автобусом діти в сільський навчальний заклад. У даний час стан дороги – аварійний, а це несе в собі небезпеку для транспортування школярів.
Голова облради з багатьох порушених громадянами проблем підписав потрібні доручення відповідним службам та установам нашого краю, а окремі з них – вирішив на місці.
] Водночас нижнєселищани розповідали і про свої здобутки. Тут діє громадська організація „Закарпатська асоціація місцевого розвитку “, яку очолює Петро Пригара. За її сприяння були залучені кошти іноземних добродійників і побудовано водозабір та водогін протяжністю 2,5 км, який забезпечує всі об’єкти соціальної сфери села кришталево чистою водою. Та встановлено біотуалети для потреб середньої школи тощо.
Повідали люди й про те, що згадана Асоціація взяла приміщення сільського Будинку культури в оренду, відремонтувала його, привели в належний порядок. Сьогодні до послуг сільської молоді – Інтернет – клуб, безалкогольна кав’ярня, різні гуртки і, відповідно, цікаве, різноманітне дозвілля.
– Обов’язково завітайте в нашу сироварню – рівних їй не те, що в області, в Україні знайти важко, – пропонували нижнєселищани.
Голова облради так і зробив. Як повідомив власник сироварні Петро Пригара, збудована вона за кошти швейцарсьих та французьких спонсорів, обладнання та технології також із Швейцарії. Сам Петро Йосипович більше року стажувався у цій країні з вивчення технології виробництва сиру. Сьогодні тут трудиться 6 осіб, які нині у Нижньому Селищі виробляють три види сирів – „Хуст“, „Селиський“ і „Нарцис“. Більше 500 дворогосподарств сюди здає молоко, за що отримує чималі кошти своєчасно.
Відвідав голова облради і ВАТ „ПКК – 240“ – одне з найпотужніших підприємств в області з виконання робіт з водорегулювання та протипаводкового захисту. За місяць колектив цього підприємства освоює коштів у межах 12 млн.грн.
Голова правління Василь Попадинець інформував керівника ради про хід відновлювальних робіт, насамперед, у постраждалих від липневого паводка районах – Тячівському, Рахівському, Міжгірському. Як досвідчений керівник, заслужений будівельник України поділився своїм баченням щодо запобігання злощасної стихії.
На Тячівщини Михайло Михайлович зустрівся з керівництвом району – головою райради Василем Кушілкою та головою райдержадміністрації Василем Йовдієм, з якими обговорили нагальні проблеми району. Після чого оглянули будівлю, яку придбано за кошти благодійної організації „Комітет меддопомоги Закарпаттю“ (КМДЗ), яка веде її реконструкцію, де заплановано розмістити Центр реабілітації для дітей - інвалідів. Роботи здійснюється за кошти пожертвувань громадян Швейцарії та Австрії. Заступник директора КМДЗ Олександр Пригара поскаржився на бюрократичну тяганину, яку доводиться долати, переконуючи посадовців у важливості цієї справи. Бо ж ідеться про особливу категорію дітей – інвалідів, яким минуло 16 років. Отут вони отримають затишок для проживання і можливості брати участь у посильній для них роботі, що додасть їм упевненості в собі та відчуття потрібності суспільству.
У ході розмови Олександр Михайлович інформував керівника облради і про нагальну потребу щодо заміни існуючих вікон і дверей на теплозберігаючі, адже на носі – зима, а коштів не вистачає. З цього приводу М.Кічковський прийняв рішення звернутися до керівника краю Височіна (Чеська Республіка) з проханням допомогти у вирішенні цього питання, як це було зроблено для потреб шкіл Рахівського району.
– Оскільки ми напередодні Дня людей похилого віку, який відзначає вся світова спільнота, – як підкреслив голова облради, – то сам Бог велів навідатися в один з найкращих Територіальних центрів нашого краю, що розташований на Тячівщини, і який для багатьох літніх закарпатців став другою рідною домівкою. Директор центру Микола Подвич розповів керівникам обласної та районної рад про здобутки та перспективи очолюваного ним закладу, а також запропонував оглянути умови проживання в ньому. Побачене приємно вразило. Тут проводить життя 20 осіб, по двоє в одній кімнаті, у кімнатах – телевізор. На кожному поверсі – душова, ванна тощо. Сюди, до речі, щоденно довозяться дітей – інвалідів із довколишніх сіл району, з якими працюють спеціалісти на тренажерах з метою їх реабілітації. Як розказав директор установи, серйозною проблемою залишається нестача транспорту для перевезення цієї категорії пацієнтів.
М.Кічковський звернувся з відповідним дорученням на адресу Головного управління соцзахисту та праці ОДА, а також запропонував керівництву як району, так і установи розробити відповідні розрахунки з тим, аби на наступний бюджетний рік передбачити такі видатки.
– А ще, – казали люди, – маємо фахове медичне обслуговування та хороше харчування.
– Радує те, що органи місцевого самоврядування Хустського та Тячівського районів прагнуть зробити якнайбільше для того, аби громади зустрічали свій новий день з якомога меншою кількістю проблем та з більшим бажанням творити своє життя, життя самоврядної території, рідного краю. Труднощі, звичайно, є, але є і розуміння того, що Закарпаття – наша спільна домівка і її впорядкування й розвиток – справа всіх і кожного, зокрема, – підсумував М.Кічковський. – А це – половина успіху.