
У четвер, 19 березня, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в справі №260/90/25 задовольнив касаційну скаргу мешканців села Калини І. Куса, В. Цубери, Н.Когут – визнав "провладні" громадські слухання від 14 серпня 2024 року такими, що не відбулися, а два рішення Дубівської сільради про затвердження змін до детального плану території на будівництво 2 МГЕС по 999 кВт кожна – скасував.
Відтак рішення Дубівської селищної ради від 30.08.2024 №1033 та №1034 визнано протиправними і нечинними.
Як наслідок – фактично незаконними за своєю суттю є і два дозволи на виконання будівельних робіт з нового будівництва 2 МГЕС на річці Тересва в межах села Калини.
Як зазначено в рішенні суду, ключовими доводами позивачів в цій частині є те, що громадські слухання були проведені без розгляду, обговорення та врахування поданих громадськістю зауважень і пропозицій до проектів містобудівної документації, в т.ч. екологині, к.б.н. Оксани Станкевич-Волосянчук від 05.03.2024, колективні зауваження від 03.03.2024, підписані Надією Когут, зауваження Володимира Цубери і Івана Куса.
Попри наявність невирішених пропозицій, зокрема, поданих позивачами (мешканцями Калин) та виникнення спірних питань за наслідками проведення громадських слухань, відповідачем (Дубівською сільрадою) не було створено погоджувальної комісії для їх вирішення, що є обов'язковим за Законом.
Як повідомлялось раніше, в жовтні 2025 року Закарпатський апеляційний суд заборонив будувати ГЕС на річці Тересва на час розгляду справи. Цьому передували багатолюдні протести мешканців села Калини, висловлення недовіри голові Дубівської громади Денису Каганцю, бездіяльність правоохоронних органів та тиск з боку забудовника, який афілійований із оточенням покійного мера Харкова Геннадія Кернеса та розпочав будівництво без позитивного висновку з оцінки впливу на довкілля.
Під тиск з боку забудовника потрапила також і адвокатка Наталія Майстренко, яка представляє інтереси активної частини громади в судах. Про що редакція повідомить детальніше в наступному матеріалі.
Як раніше повідомляло Закарпаття онлайн, громади Закарпаття керуються, зокрема, гірким досвідом функціонування мінігідроелектростанції у селі Нижній Бистрий на річці Ріка, що на Хустщині, гребля якої під час льодоходу в 2017 році мало не призвела до екологічної катастрофи й затоплення кількох сіл, а також перетворила тут гірську річку практично в болото.

МГЕС у Нижньому Бистрому на р. Ріка
Ельвіра 21.03.2026 / 11:55:50
Молодці люди! Обійшлися без «послуг» папахала уповноваженого із прав людини Крючкова
До думайте 20.03.2026 / 12:34:49
Подивіться яв яке болото перетворили річку в с. Нижній Бистрий також міні-гес. Більше того 9 років тому там мало не стала екогогічна катастрофа із затопленням навколишніх сіл. Яку енергонезалежність дадуть ці 2 МГвата?? Вивчіть тему і попитайте людей на місцевості,перед тим ніж писати свої дурниці
Коментар, до якого ви апелюєте, видалено через хамство на адресу активної громади. Адмін
Іван 20.03.2026 / 12:28:59
Хто збитки відшкодує громаді?
Ліс 20.03.2026 / 10:14:18
Молодці люди